Київ. Потоп в стилі ретро (фоторепортаж)

Цього року весна не приходить, а практично  уривається до України. Поки МНС разом з Гідрометцентром медитували на бажане поступове танення снігу (а його в районі Києва накопичилося в 2-2.3 рази більше норми), питання, чи варто цього року чекати великої води, схоже, відпало само собою.

Нацбанк минулого тижня розіслав банкам телеграми, вимагаючи не замовляти готівки більше необхідного і своєчасно опікуватися вивозом надлишку грошей – сховища, переважно розташовані в підвальних приміщеннях, може подтопити паводок.

Київська влада у п`ятницю оприлюднила пам’ятку для населення на випадок повені: підготувати документи, одяг, найнеобхідніші речі, запас продуктів харчування і медикаменти на кілька днів. Все це скласти у валізу, а валізу, в свою чергу, - у водонепроникний пакет. Цінні речі і продукти (очевидно ті, що не влізли у валізу) рекомендовано перенести на верхні поверхи або підняти на верхні полиці.

Здається, найкраще виглядає пункт пам`ятки, що рекомендує киянам, які опинилися в зоні «раптового затоплення» видиратися так високо, як тільки вийде -  - «на верхні поверхи або на горищні приміщення» і залишатися там до прибуття рятувальників. Головне, мовляв, – зберігати спокій і не створювати паніку, не забути вимкнути електроприлади і газ... 

У разі «загрози або виникнення надзвичайної ситуації» киянам дозволили дзвонити черговому КМДА: 278-40-83, 254-14-02; та в оперативну чергову службу Головного управління з питань ЧС: 430-50-10 (цікаво, навіщо автори пам`ятки дали ще і факс?: 430-81-31) і в Київську службу порятунку: 430-37-13. Цікаво, що авторам цього переліку корисних номерів не спало на думку, що із затоплених районів абикуди можна буде дзвонити лище з мобільника – всі телефонні лінії, як і переважна більшість інших комунікацій, проходять під землею – стаціонарні телефони вочевидь працювати не будуть. Зрозуміло, ані слова про те, що з операторами мобільного зв`язку домовилися, щоб у разі повені ті не дуже прискіпувалися до стану рахунків абонентів, у пам`ятці ви не знайдете.

У Київських повеней – багата історія. У різних джерелах згадуються сильні паводки 1818, 1845, 1877, 1908, 1845, 1877 років... Як останню (і найбільшу в 20-му столітті) сильну повінь указують 1970 рік. Є версія, що велика вода на Дніпрі трапляється раз в 30-40 років. Але це – в середньому. У цю послідовність укладаються не всі дати. А от перелік хронічно страждаючих від паводків територій відрізняється гнітючою стабільністю: в першу чергу попливуть Оболонь, Поділ, Троєщина.

Проте під час останнього «великого київського потопу» вони ще не були забудовані багатоповерхівками спальних масивів. Чи врятує київська гребля ті ж Оболонські Липки? Сподіватимемося... адже про «якість» забудови в тому районі столицею легенди ходять. А якщо врахувати, що у 19-му столітті мешканці Оболоні навіть печі складали з дешевої «сирої» цеглини, а не з дорогої обпаленої... Знали, що все одно першим же паводком знесе. Тоді, правда, ніякої греблі і ще й у планах не було. Але не було й елітних дач в заплаві Дніпра в районі Конча-Заспи, під будівництво яких спеціально намивали пісок, практично в 10 разів звузивши шлях для проходу води.

Що коїтиметься в місті, якщо паводок таки прийде, зараз уявити складно. У мерії запевняють, що готові до можливої НП. Але з не меншим ентузіазмом там восени рапортували про повну готовність до прибирання снігу... Результат вимушено відчували (і не тільки в душі) усі мешканці столиці від малого до великого.

До цього треба додати, що всі підземні лінії метро, зрозуміло, прокладені нижче за рівень затоплення. Що райони, які заливалися раніше, нині перетворені на спальні масиви, а населення столиці виросло до 5 мільйонів людей, якщо враховувати приїжджих. Що жоден тверезомислячий автомобіліст свою «красуню» на затоплених вулицях не залишить, а намагатиметься вивезти «якомога вище». Що крім авто з часів 70-х різноманітних цінних пожитків додалося у всіх киян... І чимало цих речей куплені за кредити, що так важко давалися в останній рік. Чи буде в критичній ситуації почутий заклик кинути все і суворо дотримуватися інструкцій рятувальників?

Експерт-катастрофолог Василь Кредо в інтерв’ю УНІАН спрогнозував початок повені приблизно на 25 березня. І озвучив два варіанти: стерпний і екстремальний. "Однозначно, за будь-якого варіанта підйому води, будуть затоплені території Труханового острова та Гідропарку (у десятках злочинно-недбало влаштованих сортирах яких знаходяться сотні тонн фекалій).

Також будуть підтоплені території Русанівських та Осокорівських садів-дач, дачно-прибрежних ділянок Конча-Заспи.

Реальною загроза затоплення нависає над житловими районами Чапаївки та Корчуватого".

У разі екстремальної повені, сатверджує Василь Кредо,  "будуть затоплені території Рибальського острова, Подолу, Русанівки. Від прориву дамби в Пуща-Водиці (на річці Горенка) може постаржадти село Горенка.

Страшенну загрозу для Корчуватого становить каскад озер Китаєва - каньйонів Голосіївського лісу, де випали величезні понаднормові запаси снігу. Повінь зачепить річку Либідь та частково річку Сирець, річку Віту в Чапаєвці.

Найгірший варіант – прорив дамби Київського моря, внаслідок чого будуть буквально знищені території Оболоні, Подолу, Телички, Корчуватого, Чапаєвки, Конча-Заспи, усього Лівобережжя столиці. У такому разі будуть зруйновані всі мости та комунікації. Київ залишиться без води, опалення, електрики, транспорту, медицини".

Ганна Ткаченко

Фото з особистого архіву Володимира Фаліна / УНІАН