Головний міліціонер країни заперечує свою причетність до молдавської мафії, мовчить про своє отруєння і пропонує бити його, як японці б`ють манекени. Репортаж
Тетяна Монтян |
– Останнім міністром, який відвідав наш дитячий сад, був покійний Кравченко, царство йому небесне, – сказала Олександра Татарченко, директор закладу.
Цушко запізнився на півтори години, з`явившись перед камери журналістів бадьорим, енергійним і стурбованим. Єдине, що виправдовувало його запізнення, це повне визнання своєї провини.
– Вибачте мене, будь ласка. Але тут такі обставини, що я ніяк не міг інакше. Хочете погано про мене писати – пишіть погано. Хочете бити – бийте. Бийте мене, як у японців б`ють манекени, – міністр виправдовувався кілька разів.
Василь Петрович ходив у супроводі небагатослівних охоронців. У дитсадку Цушко відвідав кафе, заглянув до класу англійської мови. З огляду на літо заклад практично був порожній, і кількох малих можна було побачити тільки в басейні. Діти хлюпалися, міністр дивився на них з сумом і втомою, а кореспондент УНІАН запитав:
– Василю Петровичу, а Ви пам`ятаєте, як ходили до дитсадка?
– Пам`ятаю. Це було в моєму селі, де я народився (сіло Надрічне Тарутинського району Одеської області. – Авт.). Тільки називалося це яслами. Розмістилися вони в старій занедбаній церкві. Потім, звісно, збудували дитсад, але я на той час уже виріс.
А завершення Василь Петрович представив ще одного свого першого заступника: з тилового забезпечення, - Федора Влада. Схоже, на плечі цієї людини тепер будуть покладені одні з найскладніших завдань по міністерству. Сам Цушко йде у відпустку, щоб зайнятися політичною діяльністю.
Федір Влад |
– Кажуть, що я плоджу мафію за національною ознакою. Це не так: він (Влад) не однієї національності зі мною.
Всі одразу здогадалися, що новий заступник не молдаванин.
Відповідаючи на запитання кореспондента УНІАН про те, як він почувається, міністр відповів:
– Добре почуваюся. В день незалежності відпочину, а наступного дня почну агітувати. Здоров`я у мене нормальне. І ми, може, до цієї теми ще повернемося, але дещо пізніше. Я вже говоритиму з вами як політик, як громадянин, як людина. Це буде у відпустці. Можливо, я вас здивую, можливо, ні.
Ви вже постарайтеся, Василю Петровичу. Сподіваємося, це буде феєрично.
Антон Зікора