Адвокатка назвала категорії українців, котрі звільняють від оплати комунальних послуг під час війни.
Через війну та високу інфляцію сума в платіжках ЖКГ стає важким тягарем для багатьох українців. Тож чимало людей цікавиться, хто має пільги на оплату комунальних послуг. Адвокатка-партнерка АО "Lawyer HUB" Марія Конрадій ексклюзивно для УНІАН розповіла, які категорії будуть звільнені від такого обов'язку і чи буде покарання для тих, хто накопичить борг.
В Україні не ухвалено закон, яким було б передбачено звільнення всіх споживачів від сплачування по платіжкам. Тому однозначно - платити за них під час війни потрібно, наголошує експертка.
Водночас є виняткові категорії громадян, хто може не платити за комунальні послуги. Адвокатка пояснила, у яких випадках це можливо.
Нарахування плати за деякі житлові послуги не здійснюється, якщо житло знищене чи стало непридатним для проживання унаслідок бойових дій, це передбачено постановою Кабміну №206. У такому разі власника можуть звільнити від комуналки за період після знищення чи серйозного пошкодження будинку. Але це не відбувається автоматично.
Для звільнення від плати власнику потрібно звернутися до свого оператора системи.. Його представники мають виїхати на місце події, скласти акт, який підтверджує, що світла чи газу справді немає через руйнування житла.
Також треба домогтися офіційного визнання того, що житло було пошкоджене чи знищене (подати повідомлення в ЦНАП чи "Дію", отримати звіт від військової адміністрації чи ДСНС, інформація має бути внесена в Державний реєстр пошкодженого майна). І після цього плата не нараховуватиметься.
Також серед тих, хто з українців може не платити за комуналку - люди, яким послуга фактично не надавалась. До прикладу, якщо не було теплопостачання чи водопостачання, користувачі не зобов’язані платити за те, чого не отримували.
Власнику потрібно самостійно довести, що газ чи світло справді була відсутні. Можна звернутися до оператора або постачальника із заявою, в якій просите надати обсяги споживання. Працівники мають виїхати на місце або перевірити інформацію по базі. Пізніше власника житла можуть звільнити від сплати за період відсутності.
Якщо переселенці приїхали з прифронтової території та винаймають житло, то вони платять за комуналку як і решта споживачів. Довідка внутрішньо переміщеної особи у такому разі не дає їм додаткових пільг.
Але якщо ВПО проживають у житлі, яке їм надали безплатно на державному чи комунальному рівні, то у такому разі все залежить від правил конкретної програми. Адвокатка детальніше розповіла, чи потрібно платити за комуналку в таких випадках: "Часто я зустрічала, що проживання для ВПО безплатне, але платіжки вони мають оплачувати або частково, або повністю. Рішення щодо сплати кожна громада ухвалює окремо".
Якщо особи залишили своє рідне житло, то потрібно передати показання лічильників або подати заяву в компанію-постачальника про відсутність проживання, і завдяки цьому їм зменшать або обнулять суму за ЖКГ.
У прифронтових громадах інколи місцева влада сама ухвалює рішення щодо платіжок. Зазвичай від людей не вимагається оплата комунальних послуг у зв’язку з тим, що вони належним чином не надаються через бойові дії.
Якщо не сплачувати за рахунками, то утворюється борг. Стягнення суми заборгованості через суд може здійснювати оператор системи розподілу або постачальник.
На час воєнного стану в Україні заборонено нараховувати пеню. "Але на практиці я не раз зустрічала, що оператори продовжують додавати пеню на суму боргу. Це можна оскаржувати. Як наслідок - судовий наказ має бути скасований, але сама заборгованість нікуди не дінеться, і її можуть стягнути з користувача у судовому порядку", - пояснює адвокатка.
Якщо люди не можуть сплатити рахунки, то краще не чекати накопичення боргів, бо потім виникнуть додаткові витрати. Споживачі повинні знати, що якщо їх відключають через заборгованість, то вони потім будуть зобов’язані заплатити не лише за підключення, а й відключення. Ці суми можуть варіюватися від 100 гривень до декількох тисяч.
Фахівчина пояснила особливості стягнення заборгованості за комунальні послуги під час воєнного стану. Якщо постачальник або оператор звернеться до суду і виграє справу, то з власника буде стягнено не лише борг, а і судовий збір, який зараз становить 3028 гривень. Після цього власник матиме ще одну проблему - виконавча служба арештує його майно, і йому доведеться платити ще й виконавчий збір (10% від боргу).
"Я раджу у разі виникнення складнщів з оплатою звертатися до оператора, з яким укладено договір, із заявою про реструктуризацію боргу. Після укладення такого документу суму заборгованості вам розіб’ють на певний період: зазвичай - до року, інколи - навіть на 3 роки", - підсумувала експертка.