Карантин, який за рахунок падіння економіки та збідніння населення дав можливість розтягнути швидке розповсюдження COVID-19 у часі, дав можливість підготуватись до ймовірного погіршення ситуації. Але чи скористались ми цією можливістю? І питання не лише до влади.
Кількість вакцинованих в Україні «стрімко» наближається «аж» до 1%. Невтішний результат. За рік після оголошення першого локдауну в країні, президент видає указ, яким вимагає прискорити вакцинацію дорослого населення і довести її до 50% у грудні цього року. Все це добре. Але якщо досягти такої цілі настільки просто, то чому б не прийняти також укази про боротьбу з бідністю, зниженням цін на ковбасу та комунальні тарифи? Може тому, що це не працює? В результаті, хіба що, можемо отримати «красиві» цифри, «дешеві» продукти і пусті полиці. Адже економіку та культуру поведінки не можна змінити указом.
Ба більше, з огляду на такі ініціативи, виникає багато питань. Наприклад, чому відповідні дії щодо прискорення вакцинації не були застосовані Кабміном? Невже для цього потрібен «чарівний пендель» з Банкової? Та й взагалі, хто ж понабирав в уряд тих міністрів, які «нічого не роблять»? А якщо для ефективної роботи їм потрібен стимул, то чому його не було застосовано раніше?
Указ президента про прискорення вакцинації виглядатиме лише як спроба грати в «сильну руку»
Наступне - якщо до грудня 2021 року ми технічно не зможемо завезти необхідну кількість вакцин (а половина дорослого населення - це десь 17 млн × 2 дози), існує загроза, що «чарівний пендель» призведе до того, що щеплюватимуть українців чим попало. Якимсь розчином noname фірми «Лижний інструктор» або, ще гірше – Sputnik V (коли сумнівна якість вакцини посилена потенційною капітуляцією у війні). Адже немає жодних гарантій, що відповідальні особи, щоби «влізти» в терміни та не поплатитися посадою чи рейтингом, не задіють такі «механізми». Чи не чекатиме вакцинацію доля «прискорення розслідування резонансних кримінальних справ», коли винних не знаходять, а призначають, а потім суди по них місяцями (а то й роками) не можуть винести рішення?
Тож поки не буде відповідей на ці питання, указ президента про прискорення вакцинації виглядатиме лише як спроба грати в «сильну руку». Тобто як частина піару голови держави, а не як частина боротьби з епідемією.
Вже другий день в столиці несеться обурення, що влада допустила транспортний колапс
Крім того, варто зауважити, що проблема не лише у владі. Проблема і в нас, українцях. Наприклад, сьогодні вже другий день в столиці несеться обурення, що влада допустила транспортний колапс. Однак ми й самі виявились не готовими до того, що живемо в умовах:
І через все це постає головне питання: «Якщо ми самі не здатні домовитись чи стратегічно визначати своє життя, то яку ми владу обиратимемо, якщо завтра нові вибори?».
Богдан Петренко, заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму