Внаслідок сильних опадів протягом 22-24 червня на заході України рівень води у річках різко підвищився, що спричинило масові підтоплення. В Уряді визнали, що ситуація з паводком критична та перевершує масштаб 2008 року. Синоптики ж прогнозують стабілізацію паводкової ситуації вже до кінця тижня. Паводок спаде, але проблеми у людей залишаться.
Останніми днями п’ятеро західних областей потерпають від руйнівної стихії – паводку, який стався внаслідок інтенсивних опадів. Найбільше постраждали райони в Івано-Франківській, Чернівецькій, Закарпатській та Львівській областях. Також стихія не оминула Тернопільщину.
Підтоплено тисячі житлових будинків, домогосподарств, зруйновано та пошкоджено сотні кілометрів доріг, мости, дамби, з десятками населених пунктів порушено транспортне сполучення. Рятувальники змушені були доставляти заблокованим людям продукти харчування на гелікоптерах. Скасовано ряд поїздів. Через стихію випускники деяких шкіл не матимуть змоги скласти ЗНО.
Найбільше лиха паводок завдав Івано-Франківській області. Свій гордовитий норов показали гірські річки Прут, Білий Черемош, Чорний Черемош та їх притоки. Проливні зливи спричинили селеві потоки, розмивали дороги та мости, відрізали від світу десятки населених пунктів. Річка Дністер затопила старовинну столицю Галицько-Волинського князівства - місто Галич та навколишні села.
«Думала народжувати вдома онлайн, але нема ні Інтернету, ні світла»
Першим удар стихії відчув найвисокогірніший район області – Верховинський. У повній ізоляції через підтоплення залишився 21 населений пункт. Рятувальники вивозили із зон підтоплення літніх людей та вагітних.
Як повідомив голова Івано-Франківської облдержадміністрації Віталій Федорів, зокрема вагітних жінок евакуювали до родичів, декого доставили до обласного перинатального центру. Наприклад, з урочища Роги (село Шибене) Верховинського району до села Ільці породіллю доправили гелікоптером та передали працівникам швидкої невідкладної медичної допомоги. Вона жартома розповіла, що вже готова була народжувати онлайн.
«Доставили мене рятувальники з Шибеного. Дуже їм дякую, дуже приємні люди. Я не думала, що у нас може хтось так допомагати. Взагалі думала вже народжувати вдома онлайн, але нема ні Інтернету, ні світла, нічого», – розповіла майбутня мама Світлана.
Гелікоптери евакуювали з Верховинського району трьох вагітних, які з дня на день чекали народження діток. Якби у них почалися пологи, то довелося би народжувати самим – доїхати «швидкій» не було жодної можливості.
Однак не для всіх ці жахливі дні видалися такими щасливими. Уночі на 22 червня в річку Білий Черемош у селі Яблуниця Верховинського району зірвався автомобіль, в якому перебували чоловік та жінка. Вода зносила машину вздовж по течії. За словами місцевих жителів, вони чули крики про допомогу з машини. Рятувальники з водолазами обстежували русло річки. Жінку знайшли мертвою, а чоловіка досі не виявили. Подейкували, що в одному із населених пунктів хтось бачив, що річка понесла якесь тіло під мостом. Наразі чоловіка вважають зниклим безвісти. Ще одна жінка впала у бурхливий потік і загинула.
Внаслідок затоплення водами Дністра міста Галич й навколишніх сіл, людей доводилося евакуювати, а тим, хто не захотів, привозили продукти. Підтопленою в місті виявилась і районна лікарня, в якій перебували хворі з коронавірусом (їх перевезли в обласний центр).
Як розповів журналістам керівник Івано-Франківського рибоохоронного патруля Любомир Стрембіцький, не всі хотіли залишати свої затоплені помешкання, побоюючись за майно і живність. Птицю, кролів виносили на горища, аби перечекати негоду. «Також серед тих, хто не хоче евакуйовуватися, – люди з інвалідністю. Втім, ми просимо людей покинути домівки, адже існує загроза не лише їхньому здоров’ю, а й життю», – зауважив Стрембіцький.
Підрозділами управління ДСНС в області в Галицькому районі перевезено через водні перешкоди понад 300 людей, евакуйовано із зони підтоплення 25 осіб. 24 червня у місті Галич, через підняття рівня води у Дністрі, перекривали рух на автомобільному мосту на трасі національного значення Мукачево-Львів.
23 червня без світла та питної води у водяній пастці в селі Осмолода Рожнятівського району опинилися 15 рівненських туристів, серед яких - четверо дітей. Працівники управління Держагентства рибного господарства в Івано-Франківській області за допомогою надувного човна евакуювали людей.
Річка Лімниця зруйнувала міст, який з’єднував село Підмихайля і мікрорайон Хотінь міста Калуш, який вже був зруйнований паводком у липні 2008 року. Сім років селянам доводилося добиратися до Калуша через Добровляни чи Вістову. У жовтні 2015 року відбулося урочисте відкриття новозбудованого пішохідного моста. Цьогорічна вода його знесла. Коли його відбудують, ніхто не знає.
Від стихії в області постраждали не тільки люди. Затопило калуський притулок для тварин «Дім Сірка». За словами волонтерів притулку, частину собак вже взяли на перетримку, однак вона необхідна ще для 150 тварин, яких випустили за його межі. Після того, як вода спала, деякі собаки, яких випустили, щоб вони не загинули у воді, повернулися на територію притулку. Наразі їх залишилось 45 з 320. Дві тварини, на жаль, загинули.
Нині притулок потребує допомоги небайдужих людей, щоб привести його до ладу, підлатати вольєри та буди. «Щира подяка кожному, хто був та рятував тварин до третьої години ночі, разом ми – сила! Добро повернеться до кожного!», - зауважують волонтери.
Волонтер Наталія Когут зазначила, що претензії стосовно того, що нічого не було зроблено після тогорічної повені, щоб запобігти повторному затопленню притулку, не відповідають дійсності: «Зробили, ще й як! По всій території проклали труби, поставили дренажі системи та додаткові колодязі, підсипали територію! Але оскільки на дамбах відкрили шлюзи, притулок за 40 хвилин пішов під воду. Працівники ДСНС їхати відмовились, оскільки річку не відкачаєш і треба рятувати людей».
Загалом, унаслідок несприятливих погодних умов в Івано-Франківській області підтоплено понад 200 населених пунктів, до 29 немає під’їзду. В області зруйновано 110 км автодоріг та 90 мостів.
«Врожаю не буде»
Для жителів гірських районів Чернівецької області негода і стихія, яка розпочалась тут 22 червня і тривала три дні, стала справжнім шоком. Зруйновані дамби, розвалені мости, затоплені помешкання – з такими наслідками природного лиха буковинці стикалися востаннє десять років тому.
Чи не найбільше постраждало село Розтоки на Путильщині. Окрім того, що гірська річка Черемош відрізала близько 100 сімей від сполучення із районним та обласним центрами, жителі опинилися у водяній пастці: у десятках будинків після паводку – води по коліна, затоплені меблі і речі домашнього вжитку.
Село Банилів на Вижниччині готувалося до паводка. Фахівці басейнового управління водних ресурсів повідомили про ймовірну загрозу прориву дамби у випадку підняття рівня води у річці Черемош за кілька тижнів до початку дощів. Тому місцеві жителі, спільно з рятувальниками, взялися укріплювати дамбу. Щоправда, це не врятувало від біди – 22 червня велика вода прорвалась крізь перешкоду, підтопивши десятки домогосподарств.
Значної шкоди завдав паводок і селу Ревне Кіцманського району. Нині тут – зруйновані паркани, намул на подвір’ях. Селяни скаржаться – вся городина потонула.
«У мене четверо маленьких дітей. Що ми їсти тепер будемо?», – місцева жителька Ольга витирає сльози, розповідаючи про наслідки негоди.
Саме в цьому селі 25 червня організували толоку. Жителі різних сіл і міст Чернівецької області зібралися вранці на допомогу тим, чиї домівки затопило. Разом з рятувальниками вони відтягували колоди, вивозили намул з обійсть.
«Вже четвертий день боремося з наслідками повені. Спочатку річка Брусниця вийшла з берегів, порозмивала дорогу, рух було перекрито. Ми ліквідували цю проблему. В селах Ревно та Стрілецький Кут збитки значно більші. Людям замулило городи, врожаю не буде», – повідомив голова Кіцманської районної ради Петро Лумей.
«Калинка» до загрози підготувалась краще, ніж 12 років тому
Три доби неспокою і безсоння через загрозу повені пережили підприємці Калинівського ринку – одного з найбільших ринків Західної України, який фактично годує тисячі чернівецьких сімей. Цей базар розміщено на одній із найнижчих точок міста – просто поблизу річки Прут.
За два дні до повені адміністрація ринку наполегливо рекомендувала підприємцям готуватися до найгіршого. Тоді, за прогнозами синоптиків, очікувалась хвиля паводку, яка мала сягнути понад 7 метрів від звичного рівня води у річці Прут.
Підприємець Василь Григорович із сумом згадує події 2008 року, коли «Калинку» спіткало паводкове горе: «Тоді річка піднялася якраз на сім метрів. Які ми мали збитки, досі сумно згадувати... Всі контейнери плавали у воді. Купа товару зіпсувалося... Частину викинули, а іншу частину розпродали за безцінь».
Та, на відміну від подій 12-річної давнини, нині підприємці до прогнозованої загрози підготувалися краще. Люди взялися вивозити свої товари, дехто підіймав їх на «верхні поверхи» контейнерів.
Щоправда, цього року паводок торкнувся «Калинівського ринку» мінімально. Річка підтопила десятки торговельних точок, але без критичних наслідків. Тепер «Калинка» оговтується від паводку і навіть готується з 26 червня відновлювати свою роботу. Напередодні, упродовж цілого дня, підприємці мили свої контейнери і ряди від намулу, який принесла велика вода.
На затоплення – лічені хвилини
На Закарпатті від стихії постраждали 14 населених пунктів у 10 адміністративно-територіальних районах області. У регіоні затоплено понад сотню домогосподарств, пошкоджено 15 автодоріг, зруйновані 6 підвісних мостів та 11 мостових переходів, ще кілька пошкоджено. За попередніми підрахунками, для відновлення пошкоджених об’єктів необхідно понад 125 млн грн.
«Я була на роботі, коли подзвонила сусідка і сказала, щоб бігла додому, бо нас усіх затопило, - розповідає одна із постраждалих під час паводку жителька смт Ясіня Рахівського району пані Марія. – Зранку падав сильний дощ, а через деякий час з гір почало нести по струмку біля хати велику хвилю брудної води».
Зі слів жінки, потічок, який влітку навіть пересихав, за лічені хвилини піднявся. «А потім вода увірвалася на обійстя, розтеклася дворами, городами, садами, змиваючи все на своєму шляху», - розповіла вона.
«Я налякалася, що затопить і курей, і свиней, – каже пані Марія. – Як прибігла і зайшла у двір, побачила, що курник розтрощений, дошки плавають, кури позлітали, куди могли - на дах прибудови, і перелякані тиснуться один до одного. У сусідів, знаю, курчата малі по двору ходили – їх просто змило… У мене ще у підвалі під хатою, де зберігалася картопля, продукти, банки із закладками – все по шию у воді, і поки вода зійшла, картопля просто погнила, деякі банки повистрілювали, порозбивалися… Там же був обладнаний насос («безбашенка»), який качає воду у будинок – зіпсувався… Одне слово - збитків і збитків…».
Хвиля води була настільки сильною, що несла величезні гілки, шматки, викорчувані пеньки дерев, а ще - купу сміття. На городах у людей повимивало величезні ями. «Пляшки, якісь поліетиленові пакети, шматки неслися разом із водою і, перечепившись, зупинялися по дворах. Те, що ця хвиля лишила після себе, мало того, що було страшним, та ще й гидким!» - додає пані Марія.
Жінка скаржиться – урожай весь змило, повиривало з землею, повимивало цибулю, горох, іншу городину. Картоплі практично не лишилося, а та, що ще є, за кілька днів під водою просто почала гнити…
«Старих бабусь жінки брали на плечі і виносили в гори»
Олена Тулайдан, жителька смт Ясіня, наразі оговтується від паводка – жінка ледве знайшла кілька хвилин, щоб похапцем розповісти про те, що пережили два дні тому і ще досі переживають місцеві мешканці. «Питайте швидко, бо несу хлопцям їсти – дав би їм Бог здоров’я. Якби не вони, то ми би тут повмирали. Вони і продукти нам привозять, і хліб та воду зразу завезли, вже в перший день потопу, і зараз, он, розчищати допомагають», – каже пані Олена.
Хлопці – це «наші гірські рятувальники» (гірські рятувальники Рахівської гірської пошуково-рятувальної групи, - УНІАН). Пані Олена просить згадати їх, бо, каже, без їхньої допомоги було б дуже скрутно.
Про те, що пережила вона, рідні, друзі та сусіди, розповідає дуже швидко, емоційно: «З дев’ятої години у вівторок, 23 червня, почав йти сильний дощ, а потім почала збільшуватися наша річечка Стебний (та яка то річка, то потічок скоріше)… Прибувати стала й річка, яка протікає в селищі… Знаєте, що було дуже страшно? Коли берегоукріплення з дерев порвало, тоді пливли десятиметрові колоди і били по хатах, по мостах, а потім зупинялися під мостами, позагачували їх, вода через це не могла стікати і почала розливатися по вулицях, хатах… Усе, що несла річка, несло в хату… Уявіть, яка сила була води, що у брата в будинку забрала повністю теплу підлогу, зірвало покриття... Старі люди кажуть, що не пригадують такого, щоб в Ясінях так розлилося, років, мінімум, за сто, а то й більше…».
Олена розповідає, що коли текла вода, люди впадали буквально в шоковий стан - хапали, що могли, підіймали на якісь узвишшя. «Хто що міг, те й хапав і виносив – одяг, якісь речі, якусь техніку… Худобу виганяли в гори… Старих бабусь жінки брали на плечі і теж виносили у гори… Люди настільки розгубилися, що просто не знали, що робити. Я вам навіть пояснити не можу той стан – ми думали, що то кінець світу настав…».
Вода, в підсумку, настільки піднялася, що в окремих будинках людям сягала до поясу. «Сьогодні, за кілька днів, вода зійшла. Тепер ми всі збираємося і розчищаємо двори, будинки», - додає пані Олена.
Львівщина постраждала від стихії трохи менше. Проте й тут завдано значної шкоди житловим будинкам, присадибним ділянкам та дорогам. В регіоні сталося підтоплення понад 100 домівок у 12 населених пунктах. Найбільше постраждали об’єкти у чотирьох районах області – Стрийському, Жидачівському, Старосамбірському та Дрогобицькому. А у селищі Смільна Дрогобицького району рятувальникам довелося відселили родину, дерев’яний будинок якої через загрозу зсуву ґрунту на схилі гори може зруйнуватися
Внаслідок виходу з берегів річки Дністер, «водяна хвиля» дісталася й Тернопільщини. Тут найбільше постраждали три села Монастириського району - Устя Зелене, Коропець та Вістря. В них, станом на ранок 25 червня, підтоплено 9 житлових будинків, 16 колодязів, 18 га городів, стадіон. У селі Вістря неможливо проїхати двома затопленими дорогами.
«Вода стрімко прибуває. Ось тут щойно люди сиділи на лавочці, хвилин 15 тому. Вже лавочки майже не видно. Люди виносять речі з домівок, готуються виїжджати», – розповів житель села Вістря Михайло Дячек.
Місцевим жителям не вперше переживати підтоплення. Люди, навчені попередніми стихіями, швидко розбирають меблі, знімають двері і виносять їх на горища. Худобу переводять на верхів’я або навіть перевозять до родичів в інші села.
За даними Управління ДСНС в Тернопільській області, найбільш небезпечною залишається ситуація в Бучацькому, Монастириському, Бережанському та Заліщицькому районах, де продовжує підійматися рівень води річці Дністер та її лівих притоках, а саме в річках Золота Липа та Серет. Там є загрози підтоплення та виходу води на заплаву.
У Монастириському районі проведено заходи щодо оповіщення населення про небезпеку, розгорнуті пункти можливої евакуації для населення.
«За добу на різних гідропостах рівень води піднявся на висоту від 0,5 м до 1,5 м. За нашими спостереженнями, вода і надалі продовжує підійматися і зараз підійшла до критичних рівнів, перейшла позначку 7 м. Підтоплено населені пункти, розмито окремі дамби», - розповів начальник Управління ДСНС України у Тернопільській області Віктор Маслей.
За його даними, до критичної точки залишається 1,5-2 м. Якщо тенденція до підйому води зберігатиметься, то рятувальники планують масову примусову евакуацію людей із села Устя Зеленого. Наразі у зв’язку з підтопленнями відселили вже понад 150 осіб.
Реагуючи на страшні наслідки стихії, президент Володимир Зеленський поставив уряду завдання розробити програму для розв’язання проблеми підтоплення в західних областях та збирається побачити масштаби трагедії на власні очі.
У свою чергу прем'єр-міністр Денис Шмигаль для недопущення подібних катастроф у майбутньому доручив профільним міністерствам розробити проекти з закріплення дамб, укріплення берегів, збереження заплав річок та недопущення незаконної вирубки лісів. На подолання наслідків стихії уряд виділив із державного резерву понад 670 млн грн.
Залишається лише сподіватися, що це дозволить мінімізувати наслідки стихії та не допускати таких ситуацій у майбутньому. Адже кожне людське життя та витрачені на оговтування від стихійного лиха кошти для України мають значення.
УНІАН