Село Ягідне поблизу Чернігова чотири роки тому зазнало суттєвих руйнувань і стало широковідомим як місце воєнних злочинів російських окупантів. УНІАН побував у ньому і подивився, як відбувається відбудова.
Мешканка Ягідного Валентина Никифорівна разом із сином були серед тих 368 жителів села, яких чотири роки тому російські військові перетворили у "живий щит" для свого штабу. Жінка згадує, як у її дворі стояв російський БТР, а в самому будинку мешкали росіяни…
Власників житла, разом з односельцями, окупанти зігнали у підвал місцевої школи. І там виснажені люди провели найстрашніші 27 днів свого життя. Найстаршому чоловіку, який опинився в заручниках у російських терористів, було 93 роки, найменшій дитині – всього півтора місяці.
Чоловіки, жінки і діти були обмежені в їжі, доступі до води та медикаментів. Від задухи і ненадання медичної допомоги в підвалі померли десятеро, переважно люди літнього віку. Ще сімнадцять осіб російські військові розстріляли під час окупації села.
Десятки житлових будинків та обʼєктів соціальної сфери в населеному пункті були знищені внаслідок обстрілів. Але й ті, яких не торкнулись снаряди, були розтрощені – росіяни, "виселяючись", не залишали цілим нічого.
Валентина Никифорівна розповідає, що в її будинку було пошкоджено, буквально, все. "Дотепер частину нам допомогли зробити, частину самі робимо. Ось, син невелику прибудову ладнає. Хочемо, щоб було краще, але вже як є", – каже жінка.
Після деокупації Ягідне увійшло до експериментального урядового проєкту відновлення населених пунктів, постраждалих внаслідок агресії РФ проти України. А ту саму школу, яку росіяни перетворили на в’язницю, включено до всеукраїнського маршруту місцями пам’яті (розробляється Міністерством розвитку громад та територій). УНІАН побував у селі й подивився, як відбувається відновлення.
Перший візит авторки цього тексту до Ягідного відбувся у травні 2022 року, невдовзі після деокупації області. Тоді ще міст через Десну біля Чернігова залишався зруйнованим і їхати до села довелося в обʼїзд через Остер – майже 100 км додатково. Село тоді було напівзруйнованим і не надто людним. Та місцеві відкрито говорили про пережитий досвід окупації та показували підвал школи, в якому провели найстрашніші дні й ночі.
У травні 2026 року, на контрасті з 2022-м, село виглядає нереально "ідеальним" – з парканами однакового кольору і висоти, вуличним освітленням на сонячних панелях, сірими приватними й багатоквартирними будинками, рівним асфальтним покриттям і навіть тротуарами (рідкість для багатьох сіл).
По обіді населений пункт порожній, на вулицях майже нікого немає. Здається, що в багатьох будинках просто ніхто не мешкає. Водночас, за інформацією Іванівської сільради (Ягідне входить до складу Іванівської сільської громади), в населеному пункті зараз налічується 350 жителів.
Показати УНІАН відновлення свого будинку зголошується жителька Ягідного Ольга Меняйло (авторка книги "Ягідне. Щоденник з підвалу"). Під час окупації жінка, ризикуючи життям, сховала телефон, коли російські військові вимагали віддати їм всі гаджети. Це дало змогу зробити у підвалі школи фото, які шокували світ правдою про злочини росіян. Зараз пані Ольга ініціювала створення в селі музею - зберегти пам'ять про пережите і задокументувати воєнні злочини окупантів.
На перший погляд, двоповерховий багатоквартирний будинок, в якому живе Ольга Меняйло, відремонтований. Але всередині під’їзду, схоже, з моменту деокупації все залишилось без змін.
"Наш будинок був пошкоджений внаслідок обстрілів, і під час ремонту не дуже поталанило. Замовник робіт змінювався, але й досі все не зроблено. Подивіться – у нас стіни пофарбовані один раз, а мають бути поґрунтовані і пофарбовані двічі… Тому ця фарба в деяких місцях вже відлущується разом зі штукатуркою", - розповідає вона.
За словами пані Ольги, житло селян відновлювали чотири різні фірми. В усіх – різний результат і, як наслідок, враження місцевих від ремонтів. Кому підрядники зробили якісно, ті задоволені, а кому ні – звісно, що нарікають. Її будинок прискореними темпами робили до приїзду президента Володимира Зеленського в Ягідне у квітні 2025 року. А після візиту все почало гальмувати і, приміром, внутрішній ремонт під’їзду не зробили, а коли це станеться і чи взагалі станеться – невідомо.
"Водостоки не зроблені, козирки над балконами відсутні, цоколь утеплили і повинні були зверху обкласти плиткою, але підрядник цього не зробив, - розповідає жінка. - У сусідньому будинку роботи виконані більш відповідально. Навіть, коли під тиском снігу козирок там обвалився, то їхній підрядник приїхав і виправив недоліки. У нас же роботи не завершені, у договорі строки їх виконання прописані розпливчасто – "до повного завершення робіт". Це - коли?".
Як доказ її слів – один з місцевих чоловіків зауважує: свій будинок відновлює поступово, але самостійно.
"Не хочу, щоб мені використовували неякісні матеріали. Дах поки що не замінив, але те, що бачу в сусідів – неякісно", – підкреслив він.
"З одного боку, місцеві раді, що відновлення йде, а з іншого - краще б взагалі не було цього всього, не було війни", – додає пані Ольга.
За інформацією Іванівської сільської ради, всього в Ягідному було пошкоджено 158 обʼєктів житлової інфраструктури, два освітніх заклади, знищено вулично-дорожню мережу, а також по одному закладу культури й охорони здоровʼя. Простими словами, непошкоджених будівель у селі просто не було.
Відбудова почалася одразу в 2022-му. Тоді за роботу взялися волонтери – міняли вікна, двері в будинках, робили дахи. У 2023 році Ягідне, як символ воєнних злочинів росіян, потрапило до спеціальної урядової програми з відновлення. До реконструкції були залучені міжнародні та державні кошти (в тому числі в межах міжнародної програми "єВідновлення").
Наприкінці квітня поточного року Міністерство розвитку громад та територій України відзвітувало, що в Ягідному на місці повністю зруйнованих будинків збудували сім нових осель, капітально відремонтували п’ять приватних і встановили шість каркасних будинків. Це відбувалось за допомогою Латвійської республіки (загальний обсяг фінансування з боку Латвії перевищив 1,1 млн євро).
За даними міністерства, загалом у 2025 році в селі вже відновлено 16 багатоквартирних і 72 приватні будинки. Також триває будівництво ще чотирьох осель. Однак Іванівська сільська рада надає іншу інформацію – станом на початок травня 2026 року відновлено до функціонального стану і повністю 58 приватних будинків.
Окремо продовжується відбудова і ремонти соціальної інфраструктури. На місці зруйнованого клубу зводять Центр розвитку громади з укриттям, медичним пунктом та просторами для культурних і освітніх заходів. За дінформацією місцевої влади, роботи мають завершитись цього року.
Будівельники, які працюють на цьому об’єкті, розповіли УНІАН, що основні бетонні роботи вже виконані, у тому числі для укриття. Найближчим часом зводитимуть стіни.
Має з’явитися у Ягідному й так званий Активний парк – простір для активностей, дитячий майданчик, зона для занять спортом та місце для відпочинку. Плакат із відповідною назвою висить на паркані, за яким тривають будівельні роботи. За парканом вже вимощені доріжки, але власне парку ще немає (хоча, якщо вірити написаному на плакаті, він мав зʼявитися ще в 2025 році). Будівельники зазначають, що благоустрій парку вже проведений, бювет змонтований, але поки не працює. Все поступово рухається, але часом виникають технічні питання і відбувається коригування бюджетів.
Окреме питання для Ягідного – що робити із школою, у підвалі якої насильно утримували майже всіх жителів села. Вирішили: провести реконструкцію навчального закладу під адміністративну будівлю - зі створенням меморіального комплексу.
Архітектурний конкурс провели ще в 2024 році. Переможцем стало столичне архітектурне бюро Derbin Architects. В проєкті заплановано, що будівля школи буде збережена, але додасться візуальний образ сталевого куба, з якого стікає вода.
"Куб втілює всі страждання та страхи війни. Вода – це сльози, які пролили жителі Ягідного. Будівля школи збережена до найменших дрібниць, за винятком центральної частини... Прогулянкова алея, що в’ється стрічкою навколо комплексу, – це символ ріки і спокою", – описали проєкт в Держагентстві відновлення та розвитку інфраструктури України.
Перед входом до будівлі, на початку експозиції, планується розміщення залишків ворожої техніки. Підвал та другий поверх будівлі мають стати просторами для експозиції (серед меморіальних експонатів: фото місць, де росіяни проводили страти місцевих мешкарців, місця їх поховань, залишки трофейної техніки, капонірів, місць фортифікаційних укріплень російських окупантів). А на даху буде оглядовий майданчик.
Місцева жителька Ольга Меняйло бідкається, що під час створення музею не враховуються думки тих, хто пережив російську окупацію. За її словами, мешканцям обіцяли провести громадські слухання, зустріч із людьми відбулася і вони розповіли про свої враження і зауваження. Проте, як вважає пані Ольга, принципово в проєкті нічого не змінилось.
Разом з тим, в Міністерстві розвитку громад та територій України раніше повідомляли, що облаштування меморіального комплексу в Ягідному триває – будівля зберігатиме елементи у початковому вигляді як частину національної пам’яті. А в Derbin Architects запевнили, що у підвалі школи все залишиться таким, як було під час окупації.
За даними Чернігівської ОВА, представники Національного науково-дослідного реставраційного центру провели кліматологічне і мікологічне обстеження підвальної частини школи, а робоча група Чернігівського обласного історичного музею ім. В. В. Тарновського задокументувала 1057 предметів, які були у Ягіднянській школі.
Крім цього, опрацьовано матеріали, надані Службою безпеки України, для використання їх в майбутній експозиції. Журналісти та співробітники історичного музею ім. В.В. Тарновського записали чотири відеоінтерв’ю і шість аудіо-інтерв'ю свідків подій березня 2022 року. Також фахівці Національного інституту культурної спадщини (м. Варшава, Польща) здійснили 3D-зйомку приміщення Ягіднянської школи та предметів, які перебували там під час окупації.
Зараз територія колишнього навчального закладу обгороджена і зачинена. І коли меморіальний комплекс запрацює – невідомо. Так само невідомо, кому підпорядковуватиметься музей. Адже спочатку створення майбутньої установи планувалося як філії Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського, але зараз зрозуміло лиш те, що відбудова триває, а експозиція створюватиметься пізніше (за неофіційними даними, у питанні підпорядкування музею та майнових прав перетнулися інтереси місцевої, обласної влади та Державного агентства з відновлення).
"Роботи мають бути проведені до кінця 2026 року", - йдеться у наданій на запит УНІАН відповіді Іванківської сільради за підписом заступниці сільського голови Олени Хоменко.
У Службі відновлення та розвитку інфраструктури в Чернігівській області, яка є замовником робіт, це підтвердили, але додали, що фінансування поки що відсутнє.
Ірина Синельник