Розмір штрафу за борги може бути різним.
В Україні штраф за несплату аліментів може бути різного розміру - він залежить від тривалості заборгованості і може сягати 50% від її суми. Однак у певних випадках штрафи можна оскаржити. Адвокат сімейного права Павло Осадчий розповів УНІАН,у яких випадках це можна зробити, як діє закон, якщо боржник перебуває за кордоном та як розраховуються штрафи при декількох виконавчих провадженнях для різних дітей.
Раніше ми розповідали, кому може загрожувати штраф за прострочений паспорт.
За словами Осадчого, у правилах щодо штрафів за несплату аліментів немає якихось нових змін - ці норми вже давно передбачені законодавством і закріплені у Законі України "Про виконавче провадження" (стаття 71).
Там вказано, що до боржника можуть застосовувати штрафи залежно від того, як довго накопичувалася заборгованість:
Адвокат пояснив, що на практиці, якщо виникає заборгованість, виконавча служба може тимчасово збільшити суму відрахувань із доходу боржника. Щоб зрозуміти, чим загрожує велика заборгованість по аліментах, фахівець навів приклад:
"Якщо аліменти на одну дитину становлять 25% зарплати і утворився борг за кілька місяців, виконавець може стягувати до 50% доходу. У такому випадку 25% йдуть на поточні аліменти, а ще 25% - на погашення заборгованості. Коли борг буде повністю погашений, розмір відрахувань повертається до звичайного рівня - тобто знову становитиме 25% доходу".
Водночас, за виконавчим провадженням, з людини не можна стягувати більш ніж 50% його доходу, адже мають залишатися кошти на власні потреби. В такій ситуації законодавство передбачає наступне.
"Навіть після того, як дитині виповниться 18 років, непогашена заборгованість не зникає - боржник зобов’язаний її сплатити. При цьому можуть залишатися й інші обмеження: заборона виїзду за кордон, управління транспортними засобами тощо", - пояснює адвокат.
При цьому варто розуміти, як саме нараховується штраф за несплату аліментів. За словами Осадчого, для цього не потрібно звертатися до суду - достатньо звернутися до державного або приватного виконавця, який веде виконавче провадження, і повідомити, що аліменти не надходять. Водночас важливо, щоб саме виконавче провадження було відкрито.
"Може бути ситуація, коли мати виграла суд і отримала рішення про стягнення аліментів у фіксованій сумі - скажімо, 5 тисяч гривень щомісяця. Однак вона не подала виконавчий лист до виконавчої служби і фактично не розпочала процедуру примусового стягнення. У такому разі, навіть якщо батько протягом двох років нічого не сплачував, офіційної заборгованості не буде", - пояснив адвокат.
Важливо, що якщо чоловік має двох дітей від різних жінок і на обох не сплачує аліменти, заборгованість розраховується окремо по кожному виконавчому провадженню: "Наприклад, якщо батько має двох дітей і на кожну відкрито провадження, суми та штрафи нараховуються індивідуально по кожній справі", - додав експерт.
Фахівець каже, що поширеною є ситуація, коли людина має рішення суду про сплату аліментів і щодо неї вже відкрито виконавче провадження, але вона намагається ухилитися від виконання своїх обов’язків. Наприклад, тривалий час офіційно не працює, змінює місце проживання та не повідомляє про це виконавчу службу або приховує свої доходи. У таких випадках державний виконавець може не лише нарахувати штраф, а й накласти арешт на майно, обмежити право керування транспортом або виїзд за кордон, навіть якщо із цим повязана робота боржника:
"Тут має значення термін, за який він не сплачував борг. Зазвичай, якщо це більше трьох місяців вже можна застосовувати санкції".
Серед можливих обмежень також можливий арешт майна боржника, який може стосуватися як нерухомості (квартири, земельні ділянки, гаражі), так і рухомого майна - автомобілів, грошей на банківських рахунках або інших цінностей. Важливо, що арешт не означає повне позбавлення користування майном, а обмежує право розпоряджатися ним (продавати, передавати).
Якщо заборгованість не погашається, майно може бути описане та реалізоване через систему електронних торгів. Отримані кошти спрямовуються на погашення аліментів, а залишок повертається боржнику, пояснив фахівець.
Осадчий зазначив, що перебування платника аліментів за кордоном саме по собі не звільняє його від виконання рішення українського суду - гроші можна перераховувати на банківську картку матері дитини або на рахунок виконавчої служби. Водночас складнощі виникають у випадку, коли людина, яка перебуває за кордоном, не хоче платити.
"Наприклад, відомо, що платник працює у Польщі, але грошей не перераховує. У такій ситуації просто передати рішення українського суду на виконання в іншу країну неможливо. Спочатку його потрібно офіційно визнати в державі, де перебуває боржник, тобто пройти процедуру імплементації (визнання) рішення українського суду за кордоном. Лише після цього воно може виконуватися відповідними органами тієї країни. Але тут все індивідуально і залежить від того, якою інформацією володіє матір: від країни, де знаходиться батько до роботи, на якій він працює і доходу, який отримує", - додає адвокат.
Осадчий каже, що на практиці інколи проблеми виникають навіть у тих батьків, які сумлінно сплачують аліменти - він наводить приклад такої ситуації:
"Суд уже виніс рішення про стягнення аліментів на користь дитини, але мати тривалий час не подає виконавчий документ до виконавчої служби. Вона може зберігати його у себе кілька років, а потім раптово звернутися до виконавців і вимагати нарахувати заборгованість за весь цей період, а також додатковий штраф у розмірі 50%".
Юрист пояснив, чи можна оскаржити заборгованість по аліментах у такому випадку та як це зробити.
"Борг по аліментах сам по собі ще не означає автоматичний штраф. Для застосування санкцій важливо, КОЛИ виконавчий документ був поданий до виконання і чи є підстави вважати, що боржник дійсно ухилявся від сплати", - пояснює Осадчий.
Ще одна досить поширена ситуація, за його словами, коли відсутнє підтвердження, що гроші були перераховані саме як аліменти. Наприклад, батько може регулярно надсилати кошти на картку матері дитини, але не вказувати у призначенні платежу, що це оплата аліментів. Він розраховує на добросовісність іншої сторони, однак згодом мати може заявити до виконавчої служби, що жодних аліментів не отримувала.
У результаті виникає спірна ситуація. Батькові доводиться або погодитися з нарахованою заборгованістю, або доводити в суді, що ці перекази були спрямовані саме на утримання дитини. Іноді виконавці просять матір письмово підтвердити, чи отримувала вона кошти як аліменти. Якщо вона заперечує це письмово, у батька з’являється підстава звертатися до суду.
Схожі ситуації виникають і тоді, коли допомога надається не грошима, а в інший спосіб - наприклад, батько купує дитині одяг, продукти або оплачує житло.