Ситник провалився як директор НАБУ, дискредитувавши антикорупційну реформу - експерт

На думку експерта, НАБУ приносить користь не Україні, а лише зовнішнім силам.

Внаслідок діяльності Артема Ситника на посаді директора НАБУ орган, який міг би служити українському народу і боротися з корупцією, навпаки, виступив елементом дискредитації як загалом боротьби з корупцією, так і зусиль західних партнерів з антикорупційної реформи.

Так вважає політичний консультант, директор "Українського Інституту політики" Руслан Бортник, пише видання "Капітал".

"Робота Артема Ситника на посаді директора НАБУ абсолютно провальна. Не дарма згідно з опитуваннями громадської думки сьогодні НАБУ і САП потрапили до списку органів державної влади з найнижчим рівнем довіри — у них антирейтинг, рейтинг недовіри в українському суспільстві 60% — 70%. Це часто навіть більше, ніж недовіра до судової системи, уряду і Верховної Ради", — заявив він.

Причина цього, на думку експерта, в тому, що попри величезні бюджетні витрати на утримання антикорупційних органів вони не виконують своєї прямої функції.

"На ці структури щорічно виділяються величезні кошти, держава витрачає мільярди гривень. Водночас ми бачимо, що за всі ці роки ані НАБУ, ані САП так і не змогли зловити жодну "велику рибу", не змогли продемонструвати якихось серйозних успіхів в частині боротьби з корупцією. І ось ці мільярдні витрати, величезні зарплати співробітників нових антикорупційних структур, зовнішня залежність, участь у різного роду політичних ігрищах всередині української політичної системи, абсолютно дискредитували антикорупційну реформу в цілому. І значною мірою саме роль НАБУ була тут визначальною. Орган, який справді міг би служити українському народу, боротися з корупцією, навпаки виступив елементом дискредитації як загалом боротьби з корупцією, так і зусиль західних партнерів з антикорупційної реформи", — вважає він.

Причому винним у цьому Бортник бачить саме Артема Ситника.

"Проблема саме в персоналіях. Система вибудувана під них ідеальна, в антикорупційних органів абсолютно закрита вертикаль — НАЗК, яке збирає інформацію, НАБУ і САП, які беруть участь у розслідуванні, і суд ВАКС. Тобто ціла окрема антикорупційна вертикаль, для якої немає якихось істотних бар'єрів, щоб боротися з корупціонерами. Але ми бачимо, що боротьба з корупціонерами обмежується окремими політичними відступниками і головами сільрад", — обурений експерт.

"НАБУ, САП і вся антикорупційна інфраструктура абсолютно не досягли тих цілей, які перед ними ставилися. Перетворилися на ще один інструмент політичної боротьби, на ще одну силову структуру, на яку впливають зовнішні гравці, не більше. Перетворилися на інструмент контролю, політичного управління і шантажу, а не покарання, встановлення справедливості, конфіскації вкрадених коштів", — заявляє Бортник.

В результаті, на його думку, НАБУ приносить користь не Україні, а лише зовнішнім силам.

"Західні партнери через НАБУ і всі інші органи отримали доступ до інформації про активи наших політиків, бізнесу, і сьогодні ця інформація часто використовується для залаштункових політичних торгів", — переконаний політолог.

Нагадаємо, 16 квітня 2015 року Артем Ситник вступив на посаду керівника НАБУ, ставши першим директором Бюро.

28 серпня 2020 року Конституційний суд України визнав неконституційним указ президента Петра Порошенка (від 16 квітня 2015 року № 218/2015) про призначення Артема Ситника директором НАБУ. Проте Ситник відмовився йти у відставку і продовжує керувати цим органом.