Тюрма для підлітків: чим ризикують завербовані РФ

Думка

Російські спецслужби, використовуючи популярні месенджери і обіцяючи швидкий заробіток, вербують українських підлітків та молодь для здійснення різних диверсій. Так, наприкінці червня СБУ та Нацполіція затримали 19-річну дівчину. Вона, на замовлення з РФ, виготовила вибухівку в "домашніх" умовах, заховала її в багажнику скутера, а сам транспортний засіб передала військовим у Харкові як "волонтерську допомогу". Внаслідок вибуху один військовослужбовець загинув, ще один отримав важкі поранення. Дівчині, незважаючи на вік, загрожує максимальне покарання – довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Варто зауважити, що за вчинення такого злочину (ч. 3 ст. 258 КК України), а також ряду інших особливо тяжких, зокрема і посягання на життя військовослужбовця, до кримінальної відповідальності може бути притягнуто з чотирнадцяти років. При цьому, санкція вказаної статті є максимально суворою, адже передбачає покарання позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна (чи без такої).

Звісно, відповідно до частини 2 статті 64 КК України: "Довічне позбавлення волі не застосовується до осіб, що вчинили злочини у віці до вісімнадцяти років…", та й конфіскація майна до неповнолітніх застосовуватись не може.

Однак, попри згадані особливості, з чотирнадцяти років і до повноліття за особливо тяжкі злочини (зокрема і посягання життя військовослужбовця), загрожує до п’ятнадцяти років позбавлення волі.

Якщо ж неповнолітній особі ще не виповнилось чотирнадцять, але вже є одинадцять років, відповідно до частини 2 статті 97 КК України, суд застосовує примусові заходи виховного характеру, передбачені у частині 2 статті 105 Кримінального кодексу України. Але за умови, що:

1) ця особа вчинила діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України;

2) ця особа за станом свого розумового розвитку здатна усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.

Зазвичай мова про направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років.

Скоєння яких злочинів може призводити до застосування примусових заходів виховного характеру (з одинадцяти років) та кримінальній відповідальності (з чотирнадцяти років)? Вони визначені частиною 2 статті 22 КК України:

  • умисне вбивство (статті 115-117);
  • посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави (статті 112, 348, 379, 400, 443);
  • умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121, частина третя статей 345, 346, 350, 377, 398);
  • жорстоке поводження з тваринами (стаття 299);
  • умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (стаття 122, частина друга статей 345, 346, 350, 377, 398);
  • диверсія (стаття 113);
  • бандитизм (стаття 257);
  • терористичний акт (стаття 258);
  • захоплення заручників (статті 147 і 349);
  • зґвалтування (стаття 152), сексуальне насильство (стаття 153);
  • крадіжка (стаття 185, частина перша статей 262, 308), грабіж (статті 186, 262, 308), розбій (стаття 187, частина третя статей 262, 308), вимагання (статті 189, 262, 308);
  • умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194, 347, 352, 378, частини друга та третя статті 399);
  • пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (стаття 277);
  • угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (стаття 278);
  • незаконне заволодіння транспортним засобом (частини друга, третя статті 289);
  • хуліганство (стаття 296).

До речі, на загальних підставах підлягають кримінальній відповідальності і особи пенсійного віку, за виключенням лише того, що згідно з частиною 2 статті 64 Кримінального кодексу України: "Довічне позбавлення волі не застосовується… до осіб у віці понад 65 років".

Тобто за вказані злочини, як правило, передбачені найсуворіші види покарань. І вік у таких випадках – не індульгенція.

Владислав Луценко, адвокат ADER HABER Law Firm