Війна в Україні – війна нового типу, війна технологій. Тому і українське військо – креативне й високотехнологічне. Нові виклики на фронті потребують швидких відповідей, адаптації під них зброї та винаходів, які допомагають протистояти чисельнішому ворогу. І Україна, серед іншого, створює правову базу, яка впливатиме на захист прав винахідників у військових структурах.
Системна трансформація, яка торкнеться кожного, хто створює об'єкти інтелектуальної власності під час військової служби, почалась з ухваленням Верховною Радою законопроєкту №13111.
Він поширюється на всі військові та силові структури: Збройні Сили, Службу безпеки, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, розвідувальні органи та інші військові формування. І чітко вказує: особисті немайнові права залишаються за автором-військовослужбовцем, а майнові права переходять до держави в особі відповідного військового відомства.
Простими словами, кожен військовослужбовець-винахідник має знати, що його авторство захищене, але економічні вигоди від використання винаходу отримає держава.
Це принципово новий підхід. Адже раніше питання інтелектуальної власності у військовій сфері регулювалося фрагментарно, створюючи правову невизначеність.
Найцікавіше нововведення — жорсткі строки для держави. Після повідомлення про створення винаходу, військовий орган має чотири місяці для подання заявки до Національного офісу інтелектуальної власності (НОІВ), або прийняття рішення про збереження інформації як таємної. Якщо держава не виконає цих вимог, права на винахід автоматично переходять до автора. Водночас, держава зберігає переважне право на придбання ліцензії.
Таким чином, це унікальний механізм балансу інтересів — стимул для держави діяти швидко та гарантія для винахідника не втратити свої напрацювання через бюрократичну інерцію.
Чому саме чотири місяці? Цього часу достатньо для експертної оцінки військової цінності винаходу, але це не настільки довго, щоб заморозити права винахідника на невизначений термін.
Ще один важливий момент: військовослужбовці, які створили винахід під час виконання службових обов'язків, матимуть право на грошову винагороду (її розмір та порядок виплати визначатиме Уряд). При цьому, винагорода може бути включена до грошового забезпечення бійця, якщо створення винаходів прямо передбачене його посадовими обов'язками. А це означає можливість створення спеціалізованих посад "військових винахідників" із відповідним матеріальним забезпеченням.
Революційна зміна - включення майнових прав інтелектуальної власності до складу військового майна. Тепер винаходи, патенти та авторські права стають повноцінними активами військових відомств нарівні з озброєнням та технікою. Це, своєю чергою, відкриває можливості ліцензування військових технологій та комерціалізації оборонних інновацій. Військові відомства зможуть не лише використовувати винаходи для власних потреб, але й отримувати прибуток від їх передачі цивільному сектору.
Окрема увага приділяється питанням інтелектуальної власності в оборонних закупівлях.
Якщо підрядник використовує власні об'єкти інтелектуальної власності при виконанні державного контракту, умови їх використання мають бути чітко визначені в договорі.
Коли об'єкт інтелектуальної власності створюється частково за рахунок підрядника, частково за державні кошти, права розподіляються пропорційно внеску кожної сторони. Це унеможливить конфлікти та судові спори, які раніше виникали через нечіткість правового регулювання. Підрядники знатимуть свої права та обов'язки ще на стадії укладення контрактів.
Втім, на жаль, є і ризики. Приміром, чотиримісячний строк може виявитися недостатнім для складних винаходів, які потребують ретельної експертизи. А автоматичний перехід прав до винахідника може створити ситуації, коли стратегічно важливі технології опиняються поза державним контролем…
Питання винагороди також залишається відкритим — поки що це лише рамкова норма, без конкретних розмірів та механізмів. Ефективність стимулювання залежатиме від того, наскільки привабливими будуть умови, які встановить Кабінет міністрів.
Ще одна можлива проблема - визначення того, що саме вважається створеним "у зв'язку з виконанням службових обов'язків".
Межа між особистою творчістю та службовим завданням не завжди очевидна, особливо у сфері інформаційних технологій.
Але законопроєкт №13111 створює основу для системного розвитку військових інновацій. В умовах технологічної війни, де перевага часто належить тому, хто швидше їх впроваджує інновації, мотивовані винахідники у військовій формі можуть стати рушійною силою технологічного прориву.
Також чітке регулювання прав інтелектуальної власності у військовій сфері може стати конкурентною перевагою України на міжнародному ринку оборонних технологій. І це важливо для майбутньої інтеграції та спільних проєктів у сфері оборонних технологій з міжнародними партнерами.