Військова поліція: новий "гравець" правоохоронної системи

Верховна Рада прийняла за основу доопрацьований Комітетом з питань правоохоронної діяльності проєкт Закону України "Про Військову поліцію" №6569-д. Окрім цього, в першому читанні також прийнятий проєкт закону 6570-д щодо змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України, які пов’язані з запровадженням діяльності Військової поліції.

В чому ж відмінність військової поліції від інших структурних підрозділів Нацполу?

Військова поліція буде комплектуватися з числа Збройних Сил України та не може перевищувати 1,5 відсотка від чисельності останніх.

Крім того, якщо поглянути на проєкт закону про військову поліцію та закон про національну поліцію, то можемо побачити два різних визначення, що і формує надалі завдання та повноваження цих двох органів, а саме:

• військова поліція є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до складу сектору безпеки і оборони, призначенням якого є забезпечення правопорядку і військової дисципліни у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту;
• національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Тобто перша відмінність у тому, що Військова поліція є військовим формуванням з правоохоронними функціями, а національна поліція є центральним органом виконавчої влади.

Важливо звернути увагу, що Військова поліція, відповідно до проєкту, буде правонаступницею Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

До загальної структури Військової поліції, як вказано в законопроєкті, будуть входити:

1) центральний орган управління Військової поліції;

2) територіальні органи управління Військової поліції (міжрегіональні, регіональні, місцеві);

3) центри спеціального призначення;

4) навчальні центри Військової поліції;

5) дисциплінарні батальйони.

Загалом Військову поліцію можемо охарактеризувати, як орган, який буде займатися питаннями правопорядку, контролю щодо діяльності військовослужбовців.

Фактично можна виділити наступні повноваження:

• перевірка документів;
• затримання;
• проведення огляду, опитування;
• проведення інформаційно аналітичної роботи;
• право на зупинку та перевірку транспортних засобів;
• обмеження руху;
• проведення спеціальних перевірок стосовно осіб, які претендують на зайняття посад у Збройних Силах України, пов’язаних з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків;
• здійснення оперативно-розшукової діяльності, на умовах конфіденційності та добровільності здійснювати співпрацю з особами, у тому числі на договірних засадах;
• здійснення прийняття та реєстрації заяв і повідомлень про події та правопорушення;
• проведення у військових частинах та на військових об’єктах службові розслідування та перевірки додержання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з питань службової діяльності, та інші.

Всі ці повноваження повинні бути реалізовані саме щодо обставин та ситуацій, які стосуються, військовослужбовців та транспортних засобів, які приналежні до військових частин або окремих військовослужбовців.

Тобто, військова поліція має повноваження щодо здійснення діяльності саме по відношенню до військовослужбовців та буде фактично займатися тим, що виконувала військова служба правопорядку, за виключенням деяких функцій, які притаманні правоохоронному органу. Наприклад, проведення оперативно-розшукової діяльності та ще деяких повноважень.

Військова поліція має стати незалежним органом, з виділенням її в окрему структуру, також вона отримує розширення повноважень у порівнянні з військовою службою правопорядку.

Проєктом закону 6570-д також вносяться зміни щодо введення адміністративної відповідальності за невиконання вимог подання, чи інших законних вимог посадових осіб Військовій поліції (штрафи до 17 000 грн). Що, в свою чергу, є додатковим заходом примусу на виконання законних вимог військової поліції.

Втім, зрозуміле окреслення повноважень Військової поліції як правоохоронного органу. Адже вона отримує право на проведення оперативно-розшукової діяльності, опитування осіб, реєстрацію правопорушень, а вести кримінальні провадження права не має. Можливо, з часом повноваження будуть розширюватись з метою подальших системних змін, як повернення військової прокуратури та військових судів.

Загалом, виходячи з двух проєктів (6569-д та 6570-д), на мою думку є ризик того, що Військова поліція не буде самостійним незалежним органом, а фактично стане великим окремим оперативним підрозділом для інших правоохоронних органів. Непокоїть питання здійснення оперативно-розшукової діяльності та можливих зловживань або надмірного ручного керування.

Елеонора Ємець, радник, адвокат, керівник практики White-Collar Сrime юридичної компанії ADER HABER