Резонансний законопроєкт стосовно роботи НАБУ та САП, ухвалений Верховною Радою та підписаний президентом України 22 липня, вносить низку змін до Кримінального процесуального кодексу України. Прийняття цього документу спричинило вуличні протести в Києві, Дніпрі, Львові та інших містах.
В чому ж полягає суть скандального законопроєкту, якщо розглянути його не вдаючись до політичних маніпуляцій, а лише через призму права?
Зміни, запропоновані документом, спрямовані, зокрема, на удосконалення функціонування правоохоронної системи та забезпечення конституційних прав громадян.
Так, одним з ключових аспектів законопроєкту є уточнення повноважень генерального прокурора.
Річ у тім, що з 1-го січня 2024 року, згідно з законом №3509-IX, відбулося розширення компетенції САП за рахунок обмеження повноважень генпрокурора. Однак, у статті 131-1 Конституції України чітко вказано, що прокуратуру очолює генеральний прокурор, і його повноваження не можуть бути передані іншому прокурору, зокрема, керівнику САП. Таким чином, в цьому аспекті законопроєкт №12414 повертає ситуацію в правове поле, забезпечуючи відповідність законодавства Основному Закону країни.
На думку адвокатів, значним здобутком законопроєкту є ліквідація деструктивної практики проведення обшуків без судових ухвал. Проєкт чітко обмежує це право виключно випадками, коли існує нагальна потреба врятувати життя, здоров'я, статеву свободу, безпеку особи або зберегти докази цих злочинів. Такий підхід є прямим кроком до посилення гарантій захисту прав і свобод громадян України від необґрунтованого втручання в приватне життя і, вочевидь, орієнтований на європейські стандарти правосуддя.
Також документ передбачає низку додаткових гарантій для учасників провадження. Зокрема, клопотання про продовження досудового розслідування до 12 місяців тепер має погоджувати особисто Генеральний прокурор, а його заступники не матимуть такого права. Чим важливе це нововведення?
Воно дозволить зменшити кількість справ із надтривалими продовженнями, які часто стають причиною затягування судових процесів та порушення права на справедливий судовий розгляд у розумні строки.
Якщо говорити про занепокоєння стосовно роботи НАБУ, то тут важливо зазначити, що законопроєкт про зміни до КПК України надає цьому антикорупційному органу широкий спектр можливостей для цивілізованої та продуктивної роботи. Адже, нагадаю, що розширення повноважень САП відбулося лише з 1 січня 2024 року. І в такому випадку виникає логічне питання: як антикорупційні органи працювали до цієї дати?
Тобто, ефективна діяльність була можливою і раніше, а отже, зміни до КПК не мають паралізувати процеси, яким потрібна оптимізація.
При цьому варто підкреслити, що зміни, передбачені законопроєктом, стосуються всіх правоохоронних органів і структур, а не лише антикорупційних. Тобто йдеться про комплексний підхід до вдосконалення всієї правоохоронної системи, а не вибіркове втручання в діяльність окремих відомств.