Постачання безпілотників для потреб української армії за останній рік стало окремим напрямом розслідувальної журналістики в кількох країнах Європи. Мова йде не про одиничні матеріали, а про серію публікацій, які незалежно одна від одної фіксують схожу картину: посередницькі схеми, завищення цін і непрозоре походження техніки на шляху від виробника до фронту.
Одним із прикладів стала справа компанії Reactive Drone, зареєстрованої на віртуальній адресі під Прагою. За даними розслідування чеського iROZHLAS.cz, опублікованого в листопаді 2025 року, компанія за два роки закупила китайські дрони приблизно на 36 млн крон, а продала їх українській армії за 692 млн крон. Чеська Національна централь з боротьби з організованою злочинністю (NCOZ) встановила, що частина коштів виводилася на китайські рахунки через фіктивні постачання, а на банківських рахунках компанії заблокували близько 384 млн крон.
Схожі елементи - китайське походження техніки, посередник у третій країні, суттєва різниця між закупівельною і кінцевою ціною - присутні і в іншому випадку, який розслідувало чеське видання HlídacíPes.org: постачання дронів Jupiter через компанію KTD iHome, пов’язану з українським підприємцем Олександром Громиком (він же власник ТМ і виробництва побутової техніки під ТМ Saturn в Україні). За версією журналістів, повністю укомплектовані дрони закуповували по 53–59 тис. доларів, а через два місяці за новим контрактом ті самі моделі, розібрані на компоненти, постачали в Україну вже за понад 100 тис. доларів. Громико усі звинувачення відкидає, наполягаючи, що виробництво відбувається на потужностях в Україні та Словаччині.
Показово, що після публікації подібних матеріалів частина з них згодом зникла із пошукової видачі Google - сам факт таких запитів на видалення посилань зафіксований у публічній базі даних, яка відстежує подібні звернення. Це додатковий сигнал того, наскільки чутливою є ця тема для учасників ринку.
Питання прозорості стосується не лише постачальників, а й регуляторного поля в самій Україні. За даними BBC News Україна, навесні 2026 року виробники дронів-перехоплювачів отримали десятки пропозицій від покупців із країн Перської затоки за цінами, суттєво вищими за внутрішній ринок - але значна частина угод зупинилася після попередження СБУ про заборону експорту озброєнь і можливу кримінальну відповідальність, тоді як заявки на офіційні експортні ліцензії просто залишаються без розгляду. Саме ця невизначеність - коли легальний шлях заблокований, а неформальний ризикований - і створює середовище, у якому посередницькі схеми залишаються життєздатними.
Обидва розслідування наразі не отримали офіційної правової оцінки, а фігуранти заперечують звинувачення. Втім, поява кількох незалежних одна від одної публікацій про схожі схеми свідчить, що тема постачання дронів для України залишається в полі зору міжнародної журналістики.