8:2 за сумою двох матчів Динамо і Спартака означає кінець легенди про непримиренне протистояння цих команд... Динамо разом з Шахтарем представлятиме Україну у Лізі чемпіонів УЄФА...
Вони нічого не забули і нічому не навчилися
Гості |
Читаю оце у недавньому номері московського “Спорт-Экспресса” інтерв”ю з Гвідо Бухвальдом (був у складі збірної ФРН такий потужний опорник, чемпіон світу 1990 року) і вкотре не можу не згадати собаку Павлова – у нього, у собаки, теж міцні рефлекси.
“Росіяни завжди були футбольною нацією” – каже німець, “яа,яа” і на підтвердження своїх слів згадує… Протасова, Заварова, Бєланова, київське “Динамо” з Лобановським і Блохіним.
« - У всякому випадку можна сказати: Russia is back. Нині іноді згадую про славні часи київського "Динамо"і збірної СРСР з Лобановським і Блохіним. Ваша нинішня команда нагадує ту збірну…Саме у такому стилі ви здобули срібло на чемпіонаті Європи1988 року в Німеччині. Тоді ваші майстри справді показали чудовий футбол» – розсипається він у компліментах московській газеті, а та знає своє діло, тиражує їх, формуючи і зміцнюючи таким чином той самий фантом величі, який нерідко не дає росіянам об`єктивно оцінювати розвиток подій на футбольних полях, та й поза ними.
Russia is back…Вони нічого не забули і нічому не навчилися – так колись іронічно характеризували спробу роялістів реставрувати монархічну династію Бурбонів у Франції. Адже все минає...
Кінець легенди
Алієв задав тон |
Час бере своє, у складі «Динамо» нині грають переважно легіонери, які не читають наших газет, не дивляться наше ТБ, які навряд чи знають різницю між Севастополем і Крижополем, Бессарабкою і Бессарабією, і для яких що Москва, що, приміром, Бухарест чи Мілан у плані мотивації виглядають однаково – у всіх треба вигравати, якщо хочеш здобути репутацію класного гравця, підняти свій рівень зарплати, перейти у більш рейтинговий клуб тощо.
Це колись, років з 20 тому, виграш у «Спартака» майже автоматично відкривав динамівцям шлях до золота союзного чемпіонату чи до кришталевого Кубка – вершини мрій, а нині – це лише початок складних випробувань у Лізі чемпіонів УЄФА, де суперники будуть не рівня москвичам.
Хоч якою приємною, знаменною, переконливою і т.д. видається сама по собі перемога над червоно-білими, але, погодимося, суперники киян у третьому колі кваліфікації Ліги 2008/2009 не залишили враження конкурентоздатної команди.
Нінковича не спинити |
Показово, що «Спартак» у матчі-відповіді, де треба було рятувати вже не рахунок, а хоча б честь клубу, свій перший кутовий заробив аж на 61-й хвилині. Певні ж періоди матчу москвичі взагалі просто спостерігали, як кияни розкатували м`яча. Команда з характером у такі моменти вдається хоча б до грубої гри, «показує зуби», але казки про особливий «спартаківський дух» не гріють нині навіть пенсіонерів.
Наш Бангура вперед летить... |
«Спартак» відверто «посипався» на даному відрізку своєї історії і від`їзд основного форварда, «надії Росії» Павлюченка до англійського «Тоттенхема» буквально з тренування напередодні звітного матчу у Києві лише зміцнив переконання у тому, що «спартачі» не мають ілюзій щодо свого виступу у цьому євросезоні.
Слова в.о. головного тренера москвичів Лєдяхова про те, що « наше завдання – виглядати гідно, і, звичайно, про рейтинг треба пам`ятати» розтанули у вечірньому небі після першого швидкого голу киян.
Ніякої московської асиметричної відповіді учора на полі стадіону “Динамо”ми не побачили.
Без Павлюченка, Веллітона, з Баженовим, який вчасно вийшов з гри, “Спартак” мав приречений вигляд і очевидно мріяв лише про те, аби швидше дочекатися фінального свистка і забути двобій з Києвом 2008 року як кошмарний сон.
Відповідно, футбол, сам спортивний результат відійшов у тінь перед відвертим хамством – маю на увазі поведінку багатьох московських вболівальників, які спробували взяти реванш у декламації різного роду гасел, заснованих на словниковому запасі та менталітеті колишнього політпрацівника радянської армії.
Як не наївся, то не налижешся.
У четвертому кошику
Ну, а тепер подивимося-погадаємо, які ж шанси у “Динамо” у груповому турнірі Ліги чемпіонів 2008/2009. Жеребкування відбудеться сьогодні, але вже наперед відомо, що “легкої прогулянки” у киян не буде – їхній клубний рейтинг один з найнижчих серед усіх 32 учасників турніру.
Відтак, “Динамо” опинилося в останньому, четвертому кошику, і жереб може визначити йому, приміром, компанію з “Манчестер Юнайтед”, “Роми” та “Марселя”. Або теж саме, тільки у профіль - “Челсі”, “Порту”, “Зеніт”. Або…
Втім, зрозуміло, що чекати на якусь фору не доводиться.
“Динамо” за останні роки лише погіршувало свій клубний рейтинг, і, хоча за кількістю сезонів у Лізі (12) український клуб є серед старожилів цього найпрестижнішого турніру Європи, на сьогодні загальний підсумок виступів киян виглядає “не дуже”. Зіграно 84 матчі, з них 24 – перемоги, 16 нічиїх, 44 поразки, співвідношення м`ячів: 104 – 139.
Як не крути, а поки що кількість не переходить у якість. Певною втіхою є регулярне поповнення клубної каси за участь у турнірі Ліги. Нагадаємо, що за минулий провальний сезон – зеро у 6 матчах, клуб все-таки заробив 5,4 млн.євро. Для порівняння – володар Кубка чемпіонів «Манчестер Юнайтед» отримав понад 100 млн.євро. Є куди тягнутися…
Отже, за будь-якого жереба киянам у груповому турнірі доведеться викладатися по максимуму у кожному матчі, битися за кожне очко.
Адже навіть заштатна «Дрогеда» і напіврозібраний для капітального ремонту «Спартак» спромоглися потурбувати і пару наших голкіперів (новоспечений Богуш учора був небезгрішний), і весь захист киян.
Чи готова насправді команда до серйозних випробувань, чи є у неї запас міцності грати на повну силу у двох паралельних турнірах (адже і в чемпіонаті країни зростає конкуренція, та ще й збірна вимагає свого), чи вистачить тренерам вміння правильно розпорядитися наявним потенціалом гравців – будемо бачити, будемо сподіватися.
Крилатий Мілевський. Отак би завжди! |
А поки поздоровляємо обох представників України – «Шахтаря» і «Динамо» з вдалим проходженням кваліфікації у новому сезоні Ліги чемпіонів і побажаємо їм, звичайно, успішного старту в основному турнірі.
Апетит приходить, самі знаєте, коли.
Олег Савицький
Фото УНІАН