Цей бій міг здатися легким
Від самого початку Кевін Джонсон віддав ініціативу, воліючи стояти ближче до канатів. Переміщення на рингу взагалі виявилися нехарактерними для цього бою. Навіть велика частина ударів і серій були виконанні з нерухомих ніг.
Але такий бій, мабуть, влаштовував обох: і важкого Джонсона, і вікового Кличка.
Претендент мало бив і легко зносив удари, що діставалися йому. Зовсім не намагався вислизати вздовж канатів. У відповідь на пропущений удар він часто опускав руки і, подавши голову вперед, кривив мармизи: дражнився. У другому-третьому раунді стало зрозуміло, що така його і тактика, і стратегія на бій. Джонсон був терплячий і уважний в захисті, спокійно “заплутував” Кличкові руки, чекав і провокував помилку заради одного вирішального удару. Коли в 4-му раунді у Віталія відкрилося розсічення, відчуття "перемоги в кишені" минуло.
Після шостого раунду Джонсон спробував активізуватися. Було видно, що Віталій втомився. Здавалося б, саме він б`є суперника, б`є безперервно, сам пропускає зовсім мало. Але обличчя в двох місцях було розбите саме в нього.
Ймовірно, в цій частині бою американець мав шанс перехопити ініціативу. Не зміг або не захотів, але переходу до атаки з його боку не відбулося, а Кличко почав бити жорсткіше, на 10-й раунд зумів пристосуватися до в`язкого захисту Джонсона. Останньому все частіше доводилося ховатися від ударів, притискаючи низько схилену голову... до ноги Віталія.
Зрозумівши, що йому не виграти, претендент занервував, розсердився. Гонги після 11-го і 12-го раунду, мало не переросли в сутичку. Обійшлося... Кличко відстояв свій титул чемпіона світу в надважкій вазі за версією WBC.