Шведи вивчають на Козятинщині геноцид ромів

Щоб пам ’ятали

Нещодавно на Козятинщині перебував доктор історичних наук шведського університету Содерторн Андрій Котлярчук, який разом із групою науковців за дорученням керівництва держави досліджує питання геноциду ромів в Україні в 1941-1944 роках.

Із цією метою науковець із Стокгольма відвідав на запрошення місцевих краєзнавців – ветерана органів МВС Леоніда Кривова та голови районної ради ветеранів війни і праці Володимира Бондаренко – пам’ятник у Талимонівському Яру, що встановлений на місці фашистських злодіянь на Козятинській землі – масових розстрілів окупантами у 1942-1943 роках 9 тисяч військовополонених та мирного населення, серед яких більша частина – представники національних меншин: евреї і, власне, роми.

Гість продемонстрував велику обізнаність проблемами масового знищення мирного населення та окремих народів фашистами під час Другої Світової війни. В радянські часи питання фашистського геноциду замовчувались. В Україні біля 50-ти захоронень масових знищень і тільки на 15-16 з них встановлено пам’ятні знаки. Козятин серед тих міст, де пам’ятають жахливі сторінки фашистських злодіянь. На 35 місцях масових захоронень в Україні поки що «дикі поля». В Росії, де також багато подібних захоронень, немає жодного пам’ятника, а в Білорусії їх 2.

Мовного бар’єру між шведом та козятинчанами не виникло, адже гість чудово володіє російською мовою, а на наші перемовини українською, вставляв і свої українські словечка, пояснивши, що наша мова також йому близька і знайома, адже його батьки вихідці з Білорусії і в їхній родині шанували слов’янські мови трьох братніх народів колишнього СРСР.

Як пояснив гість свою присутність на Козятинщині, в університеті питаннями масових знищень циган під час Другої Світової війни переймаються 4 науковці, котрі мандрують країнами Європи, де ступала фашистська нога, і відкривають чорні плями історії. Увага до вивчення геноциду циганського народу з боку керівництва Швеції пояснюється тим, що більшість циган на час війни були безграмотними і в них немає своєї наукової професури, на відміну від єврейського народу, який зробив дуже багато для відновлення своєї історичної пам’яті. Проект відновлення пам’яті знищених циган розрахований на три роки і увінчається виходом монографії на шведській та англійській мовах.

Доктор Котлярчук також відвідав Музей історії міста Козятина, звернувши увагу, що тут відстуній тематичний розділ присвячений трагедії Другої Світової віни і зокрема Талимонівського Яру. Запевнено, що такий розділ незабаром з’явиться у Музеї.