Привід відзначитим
На сьогодні, 21 грудня, тлумачі календаря народу майя призначили кінець світу. Втім, згідно з даними астрономів, Апофіз, відповідальний за пророкований апокаліпсис, пролетів, не зачепивши Землю. Що ж іще має статися до кінця дня?
Люди вразливі чекаючи кінця часів впадали в істерику та депресняк, прагматичні «віруючі» у вселенську катастрофу про всяк випадок не віддають до завтра боргів, не лікують зуби тощо, - а раптом не знадобиться.
Підприємливі ж діячі на кінці світу спромоглися гарно заробити.
Наразі ж життя іде за своїм звичним графіком. Вінничани пішли на роботу, відправили дітей у школи і в садочки. Бабці почали продавати на базарі крупи на кутю. Будемо жити!
Що ж до сьогодні, то день і справді не рядовий. 21 грудня – день зимового сонцестояння. На нас чекає найдовша ніч року і … Карачун.
Так-так, саме сьогодні - день язичницького вшанування Карачуна (друге ім'я Чернобога.
Вважалося, що в цей день бере свою владу грізний Карачун - божество смерті, підземний бог, що керує морозами, злий дух. Стародавні слов'яни вірили, що він наказує взимку і морозами і скорочує світлий час доби.
Слуги Карачуна - ведмеді-шатуни, в яких обертаються буревії, і заметілі-вовки. Вважалося, що за ведмежого бажанням і зима студена триває: повернеться ведмідь у своєму барлозі на інший бік, значить, і зими рівно половину шляху до весни пройти залишилося. Звідси і приказка: «На Сонцестояння в барлозі ведмідь повертається з боку одного на інший».
У народі поняття «карачун» в сенсі життя, смерті використовується дотепер. Кажуть, наприклад: «прийшов йому карачун», «жди карачуна», «задати карачуна», «вхопив карачун».