Зокрема, йдеться про відсутність доступу до окупованих територій, а також спливання терміну давності злочинів.
Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко розповів про проблеми розслідування злочинів, пов'язаних з війною на Донбасі та окупацією.
Як передає кореспондент УНІАН, під час щорічної «Правозахисної НЕконференції» він зауважив, що ряд кримінальних проваджень наразі не мають шансів бути належним чином розслідувані через те, що немає доступу до непідконтрольних Україні територій або особи, які вчинили ці злочини, перебувають на цих територіях.
«Крім того, є строк давності. Якщо відбудеться сплив, наприклад, 10-річного строку давності, то велика частина злочинів будуть розглядатися вже виключно в історичному плані, і належним чином здійснювати розслідування вже не можна буде», - зазначив він.
Павліченко підкреслив, що це лише один із факторів. «Адже ще й людська пам’ять має таку особливість, що багато в чому стирає негатив і ті деталі, які б дозволили б з’ясувати реальний стан подій», - зауважив він.
Правозахисник додав, що з часом свідки забувають деталі злочинів, а правоохоронцям важче визначати статус учасників злочину та кваліфікувати його.
Своєю чергою, перший заступник постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Дар'я Свиридова наголосила, що наразі правоохоронні органи неналежно кваліфікують вчинені в умовах війни злочини.
Читайте такожРічниця паризького саміту: Україна в ТКГ окреслила наступні кроки щодо Донбасу
За її словами, менш як 1% таких проваджень кваліфікують як злочини, скоєні в умовах воєнного конфлікту.
Однак, Свиридова нагадала, що правоохоронні органи Криму, які діють на підконтрольній території України, з 2016 року документують та розслідують такі злочини.
Вона також розповіла, що концепція перехідного правосуддя, яка у вересні передана на розгляд до Офісу президента, передбачає створення певного уповноваженого органу із встановлення правди про війну в структурі виконавчої влади.
За словами заступника постпреда президента в АРК, це має бути незалежний орган, який повинен досліджувати та оприлюднювати належним чином встановлені факти про найбільш резонансні події або масштабні факти порушення прав людини, вчинені в умовах війни.
«Це дуже складний механізм, але він використовувався у різних країнах, у тому числі у сфері пошуку спільної правди та створення майданчику, де можна почути позиції і постраждалих у збройному конфлікті, і осіб, причетних до вчинення злочинів», - пояснила Свиридова.
Однак, вона уточнила, що наразі ще невідомо, чи буде такий орган створено.