Росія планує випустити до 2000 апаратів до кінця 2026 року та до 14 000 – у 2027 році.
Росія розробила нову крилату ракету "Дань-Т", яку вже почала активно застосовувати під час бойових дій проти України.
Як пише Forbes, цей реактивний баражуючий боєприпас значно менший і легший за традиційні крилаті ракети, при цьому має потужну бойову частину і є достатньо дешевим, щоб Росія могла випускати тисячі таких дронів.
"Дань-Т" була представлена на міжнародному авіасалоні в Ель-Аламейні (Єгипет). Зовні вона нагадує невелику крилату ракету – має подовжений циліндричний фюзеляж, крила стрілоподібної форми та класичне хвостове оперення, на відміну від широкого крила трикутної форми, характерного для сімейства "Герань". Довжина апарата перевищує 3 метри, а розмах крила становить близько 2 метрів. Стартова маса виробу – 268 кг, що робить його значно меншим і легшим за традиційні крилаті ракети. Повідомляється, що "Дань-Т" оснащений російським турбореактивним двигуном МД-120, а також модернізованою електронікою, що підвищує стійкість до впливу РЕБ.
На відміну від багатьох інших російських боєприпасів, "Дань-Т" призначена для запуску з літаків або вертольотів (у тому числі Су-34, Су-57 та Мі-28), а також може бути інтегрованай з авіатехнікою іноземного виробництва.
Заявлена дальність польоту становить 450 км, а максимальна швидкість – 500 км/год. Він повільніший, ніж нова модель "Герань-5", і має меншу дальність польоту, проте компенсує це бойовою частиною масою 130 кг. І, що не менш важливо, цей апарат обходиться набагато дешевше і вимагає менше ресурсів для виробництва.
Повідомляється, що в основі "Дань-Т" лежить конструкція "Дань-М" – реактивного безпілотника, що використовується для підготовки підрозділів ППО шляхом імітації польоту літаків і крилатих ракет противника. При цьому "Дань-М" розроблена як відносно недорогий виріб; для неї налагоджено ланцюжок поставок, що забезпечує можливість серійного виробництва.
На думку деяких аналітиків, "Дань-Т" – це перероблена версія або експортний варіант апарату S8000 "Бандероль". Деякі експерти вважають, що "Дань-Т" може прийти на зміну S8000 "Бандероль", оскільки її виробництво обходиться приблизно на 35 % дешевше.
Як пише Forbes, поява "Дань-Т" відображає загальну тенденцію переходу Росії до використання більш швидкісних баражуючих боєприпасів з реактивним двигуном. Україна дедалі частіше використовує недорогі безпілотники-перехоплювачі для знищення повільніших апаратів "Герань-2", що спонукає Росію розробляти системи, здатні їх обігнати. Це призвело до появи реактивних систем, таких як "Герань-3", "Герань-5", "Бандеролей" та "Дань-Т", при цьому Росія продовжує експлуатувати повільніші "Герані-2" та інші ударні безпілотники:
"Різноманітність швидкостей, профілів польоту, дальності дії ускладнює завдання української ППО, змушуючи її протистояти кільком типам загроз одночасно під час однієї атаки".
Ефективність таких засобів, як "Дань-Т", багато в чому залежить від здатності Росії виробляти їх у великих кількостях. Згідно з нещодавніми повідомленнями, Росія планує випустити до 2000 апаратів до кінця 2026 року та до 14 000 – у 2027 році.
"Використання в конструкції "Дань-Т" вже відпрацьованих російських технічних рішень та двигуна вітчизняного виробництва може сприяти досягненню поставлених цілей щодо випуску цих виробів. Для порівняння: у БПЛА "Герань-3" застосовується китайський турбореактивний двигун Telefly JT80, що робить його виробництво залежним від безперебійних поставок силових установок з-за кордону. Крім того, виробництво "Дань-Т" спирається на вже налагоджений ланцюжок поставок; цей апарат значно дешевший і менш вимогливий до ресурсів, ніж традиційна крилата ракета, що робить його масове виготовлення більш доцільним", – пояснює видання.
Як зазначають експерти, плани росіян щодо виробництва 14 000 цих ракет на рік можуть бути реальними, лише якщо вони використовуватимуть або китайські, або іранські двигуни.
А експерт Анатолій Храпчинський зазначив, що небезпека, яка виходить від "Дань-Т", порівнянна з "Шахедом", "Бандерольєю" або "Геранью-5". А боротися з цією ракетою можна за допомогою класичних систем протиповітряної оборони, зокрема, зенітних ракетних комплексів.