Через понад століття танки, як і раніше, - найважливіша зброя на передовій.
Танки - важливий елемент на полі бою, щонайменше тому що захищає солдата від смерті. Щойно українці витіснили армію РФ з-під Києва та Харкова у 2022 році, то почали думати про наступ і звернулися до союзників із проханням надіслати бронетехніку.
Оглядач видання The Times Марк Урбан назвав 10 танків, які змінили світ.
Дебют Mark I у вересні 1916 року, як спроба британців отримати вигоду наприкінці катастрофічного наступу на Соммі, був невдалим.
Головне завдання полягало в тому, щоб побудувати машину, яка могла б проривати густі загородження з колючого дроту і перетинати траншеї завширшки дев'ять футів. Людьми, які вирішили цю дилему, були Волтер Вілсон і Вільям Тріттон.
Конструкція Вілсона, що включала новий тип гусениць, які виходили з ладу набагато рідше, ніж попередні, і ромбоподібну форму машини, що давала змогу долати траншеї, виявилася проривною. За п'ять місяців машина пройшла шлях від дерев'яного макета до робочого танка. Конструкція пройшла кілька етапів розвитку - від Mark I до Mark IV.
Якщо британський Mark IV мав кілька гармат і вимагав екіпажу з восьми осіб, то французький Renault FT був набагато меншим і оснащувався лише однією гарматою - кулеметом або легкою гарматою. Для керування ним було потрібно всього дві людини, що дало змогу зменшити внутрішній об'єм.
Це дало змогу використовувати більш товсту броню - місцями 16,5 мм, тоді як на Mark IV вона становила лише 12 мм. І при цьому Renault важив лише 6,5 тонни порівняно з 28 тоннами Mark IV. Завдяки 40-сильному двигуну Renault він мав набагато краще співвідношення потужності та ваги, тому міг рухатися швидше - хоча швидкість його була всього 5 миль на годину. Renault також став першим танком, у якого гармата була встановлена у башті, здатній повертатися на 360 градусів.
Його конструктор, французький артилерійський офіцер генерал Жан Батист Ежен Естьєнн, задумував Renault як мобільний кулеметний транспортер для піхоти.
Після Першої світової війни Mark IV зняли з озброєння, а Renault FT став основним танком для армій 16 країн і використовувався десятиліття.
Німеччина прийняла Panzer IV на озброєння 1939 року, перед самим початком Другої світової війни. Він міг проїхати до 120 миль дорогами без дозаправлення і розганявся до 18 миль на годину і став ключовим компонентом німецького бліцкригу.
У той час як нацисти готували своє вторгнення, СРСР уже випереджав їх і брав на озброєння Т-34, який розробили в цілковитій секретності в Харкові. Процесом керував 40-річний інженер Михайло Кошкін.
Отримана конструкція поєднувала в собі похилу броню корпусу і вежі, 76-мм гармату і дизельний двигун V12, настільки потужний, що 29-тонний Т-34 з легкістю пересувався степом. Близько тисячі Т-34 були на озброєнні, коли німецькі солдати вторглися в СРСР у 1941 році.
Хоча Т-34 став великим досягненням, він мав свої недоліки, а саме невдалу конструкцію башти, в якій командиру доводилося виконувати занадто багато завдань, та й огляд усередині був обмежений, а відкривати люк під час бою було заборонено.
У 1942 року на Східному фронті з'явився німецький "Тигр", який мав низку переваг завдяки товстій броні та 88-мм гарматі, що могла регулярно підбивати радянські Т-34 на відстані 1000 метрів, а в Т-34 не було шансів знищити німецьку машину, окрім як фланговим пострілом з відстані 500 метрів або менше. Однак загалом було випущено близько 1300 "Тигрів".
Маючи так мало "Тигрів" і Panzer IV, Німеччина не могла протистояти величезній кількості танків, що надходили на озброєння союзних армій. СРСР побудував понад 58 000 різних версій Т-34, а американці - понад 49 000 танків "Шерман".
"Шерман" виявився кращим за "Тигра". Його завдання полягало в тому, щоб забезпечити піхоті мобільне прикриття, а коли ці сили проб'ють пролом у лавах противника, влитися в нього. Крім того, за ціну одного "Тигра" можна було купити чотири "Шермани". Що ще важливіше, німецький танк був настільки важким і механічно ненадійним, що часто застрявав або його доводилося кидати, коли хід бою приймав неприємний оборот.
"Шерман" залишався на озброєнні по всьому світу протягом десятиліть.
У 1946 році "Центуріон" надійшов на озброєння британської армії. Цей танк Лондон продав приблизно в 16 країн.
Конструкція "Центуріона" була орієнтована на захист і на вогневу міць, маючи 105-мм гармату. Він залишався на озброєнні британців до війни в Перській затоці та в ізраїльтян, які стали найзнаменитішим оператором під час епічних бронетанкових битв 1967 і 1973 років.
І "Центуріон", і "Шерман" модифікували, щоб протистояти кумулятивному заряду, який працює завдяки використанню конічного вкладиша всередині фугасного снаряда. Під час вибуху конусоподібний шматок металу перетворюється на розплавлений болт. Енергія, отримана в цей момент, пробиває броню.
У 1960-х роках розробили композитну броню, що складалася з декількох шарів і різних типів матеріалів, яка могла протистояти ударам снарядів із кумулятивними елементами та інших боєприпасів.
Першим танком, у якому було застосовано цю технологію, став радянський Т-64. Він вироблявся на тому ж харківському заводі, де був розроблений Т-34. Його головний конструктор, Олександр Морозов, працював під керівництвом Кошкіна над попереднім проєктом.
Екіпаж Т-64 було скорочено з чотирьох до трьох осіб за рахунок встановлення системи автоматичного заряджання потужної гармати. Завдяки використанню композитної броні і відносно невеликому двигуну танк важив менше 40 тонн. Т-64 був головною опорою бронетанкових військ України, коли Росія почала повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року.
До кінця холодної війни складність нових розробок, таких як американський M1 Abrams, означала тривалу розробку, інтеграцію складних технологій і зростаючі витрати. Його рання цільова ціна - 900 000 доларів за машину - більш ніж у 20 разів перевищувала ціну "Шермана", і навіть це не давало змоги отримати прибуток. До моменту виконання основного замовлення вартість зросла до 2,8 мільйона доларів за машину.
Ізраїль створив "Меркаву". З моменту своєї появи на озброєнні він пройшов чотири етапи еволюції. Це єдиний танк на Заході, в якому стара конфігурація "стрілок" - коли броню укладали на передню частину машини з розрахунку на дуель "лоб в лоб" - перейшла до всебічного захисту від широкого спектра загроз.
У 2006 році Merkava Mk 4 стала першою машиною, в якій було застосовано "автономну систему захисту", що збиває протитанкові ракети. Її захист набагато ефективніший, ніж у M1 Abrams, який виявився вразливим в Україні.
Військовий аналітик Калеб Ларсон зазначив, що новий основний бойовий танк британської армії Challenger 3, який є продовженням розвитку платформ Challenger 1 і Challenger 2, на перший погляд виглядає багатообіцяюче. Втім, він має недолік, і Росія про це знає.
В умовах триваючої війни в Україні обидві сторони мають значні запаси танків - Україна близько 1500, Росія - близько 2000. При цьому втрати величезні. За оцінками Oryx, задокументовано втрачено понад 1100 українських і майже 3850 російських танків. Це консервативні оцінки, справжні втрати, ймовірно, ще більші.