Багато безпілотників прибувають на фронт неготовими до бою.
Українські безпілотники середньої дальності стали новим козирем у боротьбі з Росією, але багато з них прибувають на передову технічно недопрацьованими та не готовими до бою. Українські оператори дронів розповіли виданню Business Insider про масштаб проблеми та про те, як вони з цим справляються.
"У кожному вильоті все, що могло піти не так, йшло не так", – розповідає пілот безпілотника з позивним Спрінг із підрозділу "Тайфун" Національної гвардії України про першу систему, яку вона протестувала на початку 2025 року.
За її словами, камера безпілотника переставала працювати, або його програмне забезпечення зависало перед зльотом, іноді управління переставало реагувати через кілька хвилин, або розряджалися батареї.
Спрінг відмовилася назвати конкретну систему, але розповіла, що протестувала понад 10 типів ударних безпілотників середньої дальності, більшість із яких українського виробництва.
Вона зазначила, що якість таких "готових" безпілотників може сильно варіюватися, тому оператори безпілотників тепер змушені поєднувати роботу на передовій з ретельним тестуванням систем. Цей процес займає багато часу, але допомагає виявляти несправні системи. Спрінг чергує час, проведений на фронті, з кількома днями на полігонах, здійснюючи до 11 щоденних польотів тривалістю від 30 до 80 хвилин кожен.
Спрінг в основному спеціалізується на дронах, здатних літати на відстань від 40 до 60 км, і тестує їх з початку минулого року. Після перевірки дрона на полігоні вона відправляє його на передову для подальших випробувань. Деякі дрони показують досить хороші результати відразу після доставки, тому для їхнього схвалення потрібно лише кілька випробувань, тоді як інші настільки проблематичні, що вимагають десятків польотів, додала вона.
Ключовим аспектом, який вона оцінює, є їхня надійність проти російських перешкод після польотів на великі відстані.
Загалом, за словами Спрінг, безпілотники, які вона тестує, коштують від 1000 до 15 000 доларів кожен. Невдалий удар не тільки витрачає гроші її підрозділу, але й може зайняти близько години льотного часу через відстань, необхідну для досягнення цілі, додала вона.
Існує також ризик того, що несправний безпілотник потрапить до рук Росії цілим і неушкодженим, що дозволить ворогам України вкрасти технології.
Спрінг каже, що під час випробувань її команда підтримує тісний контакт з виробниками та надає зворотний зв'язок щодо їхньої продукції. Наприклад, перший безпілотник середньої дальності, який вона тестувала, зазнав стільки змін з початку 2025 року, що тепер вважається новою системою.
Випробування в реальних умовах військами сприяли створенню швидкого інноваційного циклу, яким славиться Україна. Однак Джордж Баррос з Інституту вивчення війни зазначив, що ця система також має і недоліки.
"Переваг безліч, але є й приховані витрати, які, звичайно ж, пов’язані з неефективністю ринку, величезною кількістю компаній, які не пропонують ефективних або хороших рішень", – сказав Баррос Business Insider.
Раніше УНІАН писав, що російське командування почало відводити підрозділи з Кінбурнської коси. Аналітики Інституту вивчення війни встановили, що причиною став вогневий контроль ЗСУ над цією ділянкою. Підрозділи 337-го повітряно-десантного полку залишають позиції через повністю зірване постачання: солдати залишилися без снарядів, палива та їжі.
Також російське командування закрило стратегічну автомагістраль Р-280, що з'єднує Маріуполь із Сімферополем, для власної військової логістики. Заборона набрала чинності 7 червня – після того, як українські дрони встановили фактичний вогневий контроль над маршрутом.