«Бульдозер» не готовий до життя після політики
| Жак Ширак. Фото AFP |
Ширак, як і багато французьких політиків, користується славою донжуана. У 2001 році Жан-Клод Ломон випустив книгу спогадів особистого шофера Ширака. У ній бос зображався баболюбом, що не пропускав жодної спідниці. "У Ширака були відносини з соратниками по партії, секретарками, зі всіма, хто опинявся поряд хоч би на п`ять хвилин", - писав Ломон. Любовні пригоди Ширака потрапили і в бестселер Sexus Politicus, що оповідає про особисте життя політиків і вийшов в 2006 році.
Жак Ширак дозволяв собі заводити романи з журналістками, коли був прем`єр-міністром в 70-і роки, але, за його словами, ці романи і взагалі любовні переживання "не мали на нього великого впливу і не зіграли визначальної ролі в його житті". Політик підкреслив, що всіх своїх жінок він любив дуже стримано і ніколи не подумував про те, щоб залишити свою дружину Бернадетту, зустрічатися з якою почав, коли вони обидва були студентами Паризького Інституту політичних наук. До речі, Ширак зізнався, що дипломну роботу за нього написала Бернадетта.
На початку своєї політичної кар`єри Ширак безперервно спізнювався на партійні наради, тому за ним назавжди закріпилася слава украй не пунктуальної людини. І лише наприкінці кар`єри він визнав, що причиною запізнень було психічне захворювання його старшої дочки Лоранс, тоді їй було 15 років. Дівчина страждала на анорексію – відмову від їжі на грунті нервового розладу – і погоджувалася їсти лише у присутності батька. Часті спроби самогубства Лоранс також були важкими ударами для родини.
Очевидно майбутнє закінчення політичної кар`єри стане серйозним випробуванням для Ширака, якого екс-президент Жорж Помпіду нагородив прізвиськом «бульдозер». Поки що діючий президент Франції демонструє неготовність зупинитися. Так, в ефірі каналу France 2 Ширак зі скрипом визнав, що «існує, звичайно, життя і після політики». Але відразу ж уточнив: «коли у мене вже не буде владних повноважень, я все одно постараюся бути корисним своїй країні».
За матеріалами The Times, Лента.ру, газета «Дело»