Арешт судна РФ у Норвегії: закрити Арктику від провокацій Кремля

Думка

Норвезька влада заблокувала російське судно "Професор Молчанов" на архіпелазі Свальбард за позовом "Нафтогазу". І станом на ранок 3 вересня реакція Росії на це є риторично різкою, але поки що зводиться переважно до обіцянки юридично оскаржити арешт. Конкретних практичних контрзаходів Москва ще не оголосила.

Зокрема, МЗС РФ назвало дії Норвегії "піратством і беззаконням". Міністр розвитку Далекого Сходу й Арктики Чекунков заявив про "свавілля західних країн" та повідомив, що юристи державного тресту "Арктикуголь" оскаржать рішення норвезького суду. А віце-прем’єр російського Уряду Юрій Трутнєв намагається перевести інцидент у площину Шпіцбергенського договору 1920 року. Він заявив, що Норвегія нібито порушила міжнародне право, а арешт є "дешевою спробою заробити популярність" серед західних партнерів. За його словами, Осло буде змушене скасувати рішення.

Російські державні та провладні ЗМІ здебільшого використовують формулювання "захоплення судна", "піратство" і "помста за Крим". При цьому вони майже не пояснюють, що йдеться не про силове захоплення у морі, а про "судовий арешт активу, який уже стояв біля причалу в Баренцбурзі".

Річ у тім, що норвезька поліція не конфіскувала судно остаточно. За ухвалою окружного суду Норд-Тромса і Сеньї "Професору Молчанову" заборонено залишати Баренцбург до наступного рішення суду. Це - забезпечувальний захід за заявою "Нафтогазу" в межах виконання арбітражного рішення на 4,22 млрд. доларів за захоплені Росією кримські активи.

Найбільш войовничу риторику наразі використовують провладні російські медіа та пов’язані з Кремлем Telegram-канали. Тут мова і про "піратське захоплення", і про "замах на російську присутність у Арктиці", і що це – "перевірка Росії на здатність відповідати", і заяви про необхідність "дзеркального арешту" норвезького майна або суден.

Таким чином, поки що Москва обрала дві паралельні лінії - максимально жорстку публічну риторику та судове оскарження.

При цьому, посилання на Шпіцбергенський договір має радше політичний характер: ключовим юридичним питанням стане не право Росії працювати на архіпелазі, а те, чи має судно "Росгідромету" імунітет державного некомерційного майна, або його регулярне вантажопасажирське та круїзне використання дозволяє розглядати його як комерційний актив. Саме навколо цього, ймовірно, розгортатиметься норвезький судовий процес.

Чому прецедент з "Професором Молчановим" гідний уваги? Очевидно, що норвезьку владу дістали провокативні дії з російського боку. І судно тут відігравало не останню роль. В руках очільника російського державного підприємства "Арктикуголь" Ільдара Нєвєрова та офіцера ГУ ГШ ЗС РФ з посадою прикриття "генерального консула" Андрєя Чемерила "Професор Молчанов" став невідʼємною частиною пропагадистської машини. Це - плавучий лекторій росагітпропу для арктичних туристів, а з 2025-го, за доброї волі норвежців, прямим сполученням з Мурманськом в обхід візових процедур Шенгену.

Норвезьке видання The Barents Observer зазначає: "І Неверов, і Чемерило були відправлені на Свальбард у 2022 році. З того часу вони сприяли зростанню напруженості, організовуючи військові паради, піднімаючи радянські прапори, зводячи хрести, що прославляють війну, розмахуючи сепаратистським прапором так званої Донецької Народної Республіки, святкуючи День Військово-морського флоту та організовуючи пропагандистські мітинги пам'яті, що розпалюють війну.

Тимофій Рогожин, колишній керівник туристичного підрозділу "Арктикуголь", який покинув Баренцбург після початку повномасштабного вторгнення в 2022 році, сумнівається, що російські арктичні подорожі можуть бути комерційно стійкими. Ідея здійснювати рейси до Свальбарда і Землі Франца-Йосифа хороша, і про неї говорять ще з 90-х років, розповів він виданню. Рогожин підкреслює реалії, які ускладнюють розвиток арктичного круїзного туризму: "Росія насправді є фашистським режимом і веде війну проти України. Це абсолютно несумісно з можливістю розвивати туризм на Шпіцберген".

За словами Рогожина, "Арктикуголь" – це скоріше інструмент пропаганди для російського уряду та Міністерства закордонних справ, ніж стабільно функціонуюча економічна структура.

Він уточнює: "Постійно створюється картина нової старої реальності. Картина Радянського Союзу. Тому і звучать гімни, вимовляються помпезні промови в мікрофон, вивішуються радянські прапори, дістаються валянки, шахтарська форма, самовари та всі інші атрибути СРСР".

Можна підсумувати, що під прикриттям "Арктикугля" та круїзних рейсів "Професора Молчанова" ГУ ГШ РФ веде розвідувальну діяльність в стратегічно важливій зоні Арктики і готує відповідні диверсійні дії підпорогового (і не тільки) рівня.

Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ"