У президентських перегонах США - велика заміна: Джо Байден ухвалив рішення відмовитися від участі у виборах. Про перші кроки Камали Гарріс, її прокурорську рішучість та ставлення до України, УНІАН розповів політичний оглядач зі США Дмитро Абрамсон.
Минулими вихідними топновиною в усьому світі стало те, що президент США Джо Байден ухвалив рішення не боротися за своє крісло на виборах у листопаді, і підтримав для участі у виборчих перегонах кандидатуру віцепрезидента Камали Гарріс. Цей крок давно обговорювався, але все одно для багатьох став несподіванкою. Багато аналітиків запевняли, що Байден пройде передвиборчі перегони до кінця. Про перспективи його наступниці в президентській передвиборчій кампанії УНІАН поспілкувався з політичним оглядачем зі США Дмитром Абрамсом.
Дмитре, після заяви Джо Байдена про неучасть у виборах минуло кілька днів. Я правильно розумію, що це все ще залишається новиною номер один у США?
Ми все ще перетравлюємо це. В останній місяць події розвивалися стрімко. Після невдалих дебатів з'явилася якась "спіраль тиску" на Байдена, пішли розмови, що йому потрібно вийти з перегонів. Він не хотів. Тиск збільшувався, ставав дедалі більшим. І верхівка Демократичної партії, і звичайні виборці приєднувалися до цієї ідеї. Зрештою, у неділю він прийняв рішення вийти з перегонів.
Я намагався знайти якісь історичні паралелі, коли президент, кандидат, який іде на другий термін, ось так відмовляється в останній момент. Це - безпрецедентно. Я вважаю, що Байден поставив країну вище за себе, вище за свою кандидатуру.
І зараз усі новини навколо того, що замість нього, з дуже високою ймовірністю, буде Камала Гарріс. Її вже підтримали дуже багато відомих, впливових демократів, донорів, звичайних виборців. Вона вже збирає колосальну кількість грошей на передвиборчу кампанію. У новинах уже було, що більше половини делегатів сказали, що голосуватимуть за неї (демократи планують оголосити свого кандидата до 7 серпня, - УНІАН).
Це - наші найгарячіші новини. І між усім цим - замах на Дональда Трампа.
Замах допоміг чи допоможе Трампу набрати додаткові голоси?
Після замаху опитування громадської думки ніяк не відображали якусь політичну користь для Трампа. Хоча, я думаю, що в його таборі максимально намагалися використати цю ситуацію, конвертувати в голоси.
Першою реакцією республіканців була спроба звинуватити Байдена в тому, що демократи вже кілька років описують Трампа як авторитарного лідера, прототип фашиста. Вони зводили все до думки, що ця риторика і призвела до того, що хтось із радикалізованих демократів вирішив організувати замах. Соцмережі заповнили теорії змови буквально протягом кількох хвилин.
Але всі факти, які в нас є, говорять про те, що це - "чорний лебідь", подія непередбачувана, випадкова людина, яка вирішила влаштувати замах на одного з кандидатів у президенти. Тобто, це не був якийсь радикалізований антитрампіст.
Жодного зв'язку з демократами там, звісно, немає. Там щось інше. Мабуть, якісь психічні відхилення або розлади, можливо, депресія... Коли зламали його телефон, то виявилося, що він шукав і де буде Байден, і де буде Трамп. Можливо, його взагалі не цікавило, у кого саме стріляти... Ми точно, напевно, не дізнаємося мотивів, але можна припустити, що це була така спроба самогубства...
Трамп не зможе використати цей замах проти демократів, бо жодного зв'язку немає. Але, крім усього іншого, лідером, "чемпіоном" у просуванні політичного насильства в останні кілька років був саме Трамп. І він може таким чином нагадати виборцям, як організовував спробу державного перевороту зі штурмом Капітолія...
Багато аналітиків пророкують Трампу перемогу в президентських перегонах. Що про це говорять останні опитування виборців?
Якщо говорити про опитування громадської думки, то Байден програвав увесь цей час. Перед дебатами він зрівнявся з Трампом, а після дебатів знову став програвати. Розрив, якщо говорити про національне опитування, був, можливо, 2-3-4 відсотки.
Америка дуже поляризована, і, грубо кажучи, десь 40% голосуватимуть за Трампа незалежно ні від чого, і 40% голосуватимуть за демократичного кандидата незалежно ні від чого. Питання в людях, які не визначилися. Боротьба йде за відносно невеликий відсоток електорату, і, зрештою, вибори вирішаться в кількох ключових штатах. Якщо конкретно, то перемога демократів у Пенсильванії, Мічигані та Вісконсині практично гарантує перемогу.
Уже є опитування про протистояння Камали Гарріс і Трампа?
У Камали Гарріс в опитуваннях, які проводилися раніше, цифри були трошки гірші, ніж у Байдена. Можливо, на 1-2%. Але в той момент це було теоретичне запитання: "Що ви думаєте про Гарріс, коли балотується Байден?". Виборці могли відповідати на нього, знову ж таки, теоретично.
А зараз, коли це стало реальністю, я бачив лише одне опитування агентства Morning Consult, і вони пишуть, що у Трампа - 47%, у Гарріс - 45%. Це національне опитування, проводили не по штатах, це по всій країні. І цей розрив у 2% - трошки кращий, ніж, можливо, було до цього у Байдена.
У Камали Гарріс є унікальна можливість знову показати себе виборцям, адже вона була ніби в тіні Байдена, у тіні президента. І є ще 3,5 місяці до виборів.
Також ми маємо розуміти, що статистичні моделі, які використовують для опитувань, можуть бути неточними, і є натуральна похибка - близько 3%. Тому, якщо нам кажуть про співвідношення голосів: 47%-45%, то це практично 50 на 50.
Крім того, на результат впливає ще й явка. І якщо, припустімо, виборці Камали Гарріс прийдуть на вибори активніше, то всі ці опитування виявляться хибними, вона почне перемагати там, де це навіть не очікувалося.
Таке може статися?
Кілька років тому Верховний суд ухвалив дуже непопулярне рішення: він забрав у жінок федеральне право на аборт. Можна сказати, вперше Верховний суд забрав у громадян права. Це дуже гаряча тема. Камала Гарріс виступає за права жінок, за право жінок на аборт набагато ефективніше, ніж Байден. І в кількох штатах, ключових штатах, право жінки на аборт буде в тих самих бюлетенях, що й голосування за президента (конкретно - в Аризоні та в Неваді). А це може спонукати людей прийти на вибори у більших кількостях, ніж зазвичай. І ці люди майже гарантовано голосуватимуть за Гарріс.
Тому можуть бути ось такі, не те що непередбачувані сценарії, а сценарії, які опитування громадської думки врахувати ніяк не можуть.
Які сильні сторони у Гарріс? Що їй може допомогти перемогти?
Вона була прокурором у Каліфорнії, після цього була сенатором. У неї серйозний юридичний досвід. У Сенаті вона, природно, займалася, зокрема, міжнародними відносинами. І віцепрезидент - це людина, яка отримує абсолютно унікальний досвід.
Можливо, неправильно дивитися на Камалу під таким кутом, але вона може залучити людей, які вже давно хочуть побачити жінку на посаді президента, або хотіли б побачити темношкіру жінку на посаді президента. Це було б велике досягнення для країни. А, на мій погляд, вона - потужний кандидат у будь-якому разі, сама по собі.
Вона одразу, відразу і дуже ефективно стала атакувати Трампа, нагадувати виборцям, з ким ми маємо справу. Гарріс сказала, що була прокурором і знає, що робити з такими людьми, як Трамп. Я вам не дослівно переказую, але сенс такий, що Трамп - злочинець, і проти таких людей вона виступала в суді, і вона знає, що з ним робити зараз, на передвиборчих перегонах.
Вона стала нагадувати виборцям усе, що він зробив за чотири роки, коли був президентом. Згадувала все, що він накоїв, усі порушення законів, конституції, норм, етики, усі корумповані рішення та відсутність менеджерських здібностей, коли почався COVID-19... Президентство Трампа закінчилося тим, що він уперше в історії Америки відмовився мирно передавати владу й організував спробу державного перевороту. Гарріс усе це зараз нагадуватиме виборцям. І я маю визнати, що вона вже це робить більш ефективно, ніж робив Байден.
За що її критикують? У чому противники вбачають її слабкі сторони?
Я не сумніваюся, що Трамп і його прихильники намагатимуться використати проти неї факт, що вона жінка і що вона темношкіра жінка. Не завжди це буде сказано відкритим текстом, це можуть бути якісь натяки. Але я не сумніваюся, що вони це будуть робити.
Якщо критикувати її за якісь об'єктивні речі, то вона балотувалася 2020 року, зокрема, проти Байдена. І на той момент її передвиборча кампанія закінчилася нічим. Вона вийшла з президентських перегонів ще до того, як будь-які штати почали голосувати. Якби я і критикував Гарріс за щось, то це за те, що її попередня передвиборча кампанія не була ефективною.
Але на сьогодні я бачу, що вона дуже енергійно подорожує всіма ключовими штатами, виголошує дуже потужні промови. Я поки що дуже навіть позитивно вражений тим, як почалися перші дні її кампанії. Виглядає дуже потужно.
Що можна сказати про погляди, позицію Камали Гарріс? Нас, звісно, найбільше хвилює її ставлення до України та війни, яку спровокувала Росія.
У неї змішані позиції, неоднозначні. Вона не ультраліва, вона не ультрацентристська. У якихось питаннях вона, як прокурор (і, в принципі, як сенаторка теж), ухвалювала рішення, які можна описати як більш центристські, у якихось, можливо, більш ліві. Але як віцепрезидент, звісно, вона мала багато в чому підтримувати політику президента. Це її роль. Тому я думаю, що якщо вона стане президентом, то буде більшою мірою продовжувати політику Байдена.
Вона розуміє, що не можна дати можливість Росії захопити Україну, захопити сусідню країну. Для неї зрозуміло, що це - аморально і неправильно. Можна багато по-різному описувати, але це ще й проти наших, американських інтересів. Тому що Росія - це наш геополітичний опонент, ворог.
Росія - це країна, яка намагається втручатися в нашу внутрішню політику, намагаючись, наприклад, якось вплинути на вибори, як вони це зробили 2016 року, допомагаючи Трампу перемогти. Вони намагаються саботувати наших союзників у Європі, в НАТО, в Євросоюзі. І, природно, якщо дати їм можливість досягти успіху, то вони Україною не обмежаться, продовжуватимуть вести гібридну війну. Плюс є країни, які не в НАТО, які можуть просто виявитися наступними, наприклад, Молдова і Грузія. Камала Гарріс прекрасно розуміє, що це в жодному разі не в наших інтересах, і в наших інтересах - максимально допомогти Україні.
Розумію, що немає сенсу питати про дії Камали Гарріс на посаді президента до перемоги, але все ж таки: чи може вона бути рішучішою, ніж Байден, у питаннях допомоги Україні, у питаннях війни? Можливо, можна зробити висновки на основі її дій, як прокурора, сенатора?
Моє враження, що і як прокурор, і як сенаторка вона була рішучою та ефективною. Але як це перевести в прогнози про її рішучість у питаннях України та Росії? Можливо, ви маєте рацію, можна очікувати рішучих дій, оскільки вона колишній прокурор. Але гарантій немає.
Влад Абрамов