Москва здатна скористатися напругою у відносинах між Косовом та Сербією, й посилити там свої проросійські настрої.
Високопосадовці США та головні "акули" американської дипломатії стурбовані можливими наслідками російської агресії проти України для Західних Балкан. Нещодавно попередження щодо загострення конфлікту між Косово та Сербією також зробили в МЗС України.
В США кажуть про потенційну небезпеку для країн цього регіону (Албанія, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Чорногорія, Македонія, Косово і Сербія), оскільки вважають їх особливо вразливими для проросійської пропаганди, йдеться в статті видання "Голос Америки".
Журналісти звернулися з приводу відповідного коментаря до речника Держдепу США, який зробив акцент на важливості посилення дипломатичних зусиль у цих країнах та єдності між дипломатами у питанні протидії лідеру РФ Володимиру Путіну.
"Війна Росії показала нагальність нашої роботи з надання допомоги всім країнам Західних Балкан у просуванні демократичних реформ, втіленні їхніх прагнень інтеграції в європейські та євроатлантичні інституції", - зазначив він у своїй письмовій відповіді.
За його словами, негативна економічна ситуація в деяких країнах Західних Балкан посилює вплив проросійських кампаній, що націлені проти України.
"Ендемічна корупція виснажує регіон, прискорює відтік мізків і приносить користь зловмисній Росії", - сказав він.
Також свою стурбованість з цього приводу висловила заступник голови Комітету Палати представників у закордонних справах США Енн Вагнер. Вона згадала про близьке політичне партнерство очільників країн Західних Балкан з керівництвом РФ, зокрема, про близькість колишнього президента Боснії та Герцоговини Мілорада Додіка з Путіним:
"Ми спостерігаємо небезпечне зростання етнічної напруги на Західних Балканах, у тому числі загрози відокремлення з боку таких політиків, як Додік", - сказала вона.
На її думку, Росію прагне створити на території Західних Балкан суцільний "хаос" через свої проросійські сили. Схожі погляди висловила й конгресвумен США Діна Тітус, зазначивши, що Росія постійно намагається розшити свої територіальні кордони: вона дестабілізує ситуацію в Сербії, Молдові та Україні, й може піти у своїх забаганках ще далі.
"Тому ми хотіли бути впевненими, що там є жорсткий кордон, щоб Росія не поширювати свій вплив на інші території", - сказала вона.
Зі свого боку співробітник Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні Метью Друан звернув увагу на спроби РФ дестабілізувати ситуацію через конфлікт між Сербією та Косово. Зокрема, йдеться про спірні компроміси Дейтонської угоди, яку сторони підписали у 1995 році (в 1999 році між країнами завершилися бойові дії за розподіл територій, однак напруга у відносинах досі зберігається. У 2008 році Косово оголосило про свою незалежність за підтримки НАТО, проте Сербія цей факт так і не визнала).
"Також відновилася напруженість між Сербією та Косово, яка не пов'язана безпосередньо з Росією, але російські кампанії дезінформації серед сербської громадськості, що також підживлює напругу", - сказав він.
На думку старшого радника зі зв’язків з урядом організації Razom for Ukraine у Вашингтоні Скотта Куллінана, наразі уряд Сербії сам загнав себе у "глухий кут", дозволяючи РФ маніпулювати питанням санкцій через залежність країни від російського енергопостачання.
Він вважає, що врешті-решт главі уряду Олександру Вучичу доведеться визначитися, якого саме геополітичного курсу дотримується країна.
"З одного боку, у нас демократія. З іншого боку, у нас геноцид і авторитаризм. І Сербія має вирішити, яку з цих двох моделей вона вважає більш привабливою" - він.
Куллінан зазначив, що попри важливий тренд щодо підтримки України та побоювань щодо ескалації ситуації в Молдові, неможна допустити, щоб західна дипломатія знизила свою увагу до країн Західних Балкан.
Він додав, що балканські країни "повинні зрозуміти, що все змінилося і що ми не збираємося повертатися до світу, який був до 24 лютого".
Дейтонська угода - мирний договір щодо завершення Боснійської війни, який у 1995 році підписали уряди Сербії, Хорватії та Боснії і Герцеґовини. Угоду назвали на честь американського міста Дейтон, на території якого делегації вели основні перемовини щодо підписання миру з ініціативи США та Британії.
Вона поклала край одному за найбурхливіших конфліктів в Європі після Другої світової війни. Конфлікт тривав три роки та призвів до загибелі понад 100 000 людей. Договір фіксував кінцевий розподіл територій між країнами - Боснія і Герцеговина була розділена на дві одиниці: Федерацію Боснії і Герцеговини та Республіку Сербську.
В 1999 році Косово заявило про свою автономність після розпаду колишньої Республіки Югославії, однак уряд Сербії не визнав незалежність країни та зафіксував приналежність Косово до своєї території у конституції.
У 2008 році між країнами почалися нові заворушення: в грудні групі етнічних сербів, яка проживала на півночі Косово, заблокувала пункти пропуску на спільному кордоні в знак протесту проти затримання колишнього сербського поліцейського Деяна Пантича. Це поклало початок постійними суперечками між урядами та провокаціям на кордоні.
У 2022 році після вторгнення РФ до України уряд Сербії заявив про новий етап протистояння Косово. Вже 28 грудня між Сербією і Косово почали перекривати дороги на тлі ще більшого загострення відносин.