Останній рік стратегічний горизонт планування Путіна - це 5-6 місяців. В Пекіні він виграв для себе цей час. Він знову вірить в новий наступ своєї армії (півроку тому він так само вірив в літній наступ, який все змінить), але, насправді, він просто знову тягне час.
І зараз ми можемо на 100% стверджувати, що Китай пообіцяв Путіну не змінювати правила торгівлі наступні кілька місяців.
Простіше кажучи, Пекін не буде ускладнювати фінансові та логістичні ланцюжки.
Але точно так само, як і до цього, Пекін не буде продавати Росії зброю. Тут варто зазначити: правила торгівлі не змінюються і з Україною (КНР - наш найбільший торговий партнер і ключовий постачальник БПЛА).
Також, з великою долею імовірності, Китай пообіцяв РФ певний час викуповувати частину тієї нафти, яка мала йти в Індію. Простіше кажучи, падіння нафтової виручки Москви буде не 30, а 10-15%. Але в усьому цьому є два важливі нюанси:
Китай для Росії остаточно стає покупцем останньої надії і має можливість вимагати максимальних знижок, чого Москва справді боїться.
До останнього часу Китай, як нафтозалежна держава, завжди дуже ретельно ставився до диверсифікації і ніколи досі не дозволяв якомусь продавцю займати привілейоване становище. Тому, існує вірогідність, що така "щедрість" буде тимчасовою. Або ж Росія змушена буде йти на уступку долі в нафтовидобутку і навіть транспортуванні. За будь-яких обставин - це пастка для РФ.
Майже непоміченим пройшло рішення ШОС про перший крок до створення воєнної надбудови цієї організації. Так було створено "Універсальний центр по протидії викликам та загрозам країн-учасників ШОС". Ні, це не військово-політичний союз і, тим більше, не НАТО-2. Але це - пробний шар в цьому напрямку. І, що важливо, ця надбудова двома ногами заходить на територію і можливості ОДКБ.
Це - вагомий крок не лише у спробі створення в середньостроковому майбутньому свого воєнного союзу, але вже зараз - це удар по Росії та її амбіціях в центральній Азії.
Судячи із заяв Ушакова, Росія пробувала пропонувати Китаю створення китайсько-російсько-американських СП по роботі на арктичному шельфі та по логістиці на Північному морському шляху. Взагалі, бути посередником в китайсько-американських переговорах - це золота мрія Кремля. Але ця ідея, схоже, не отримала підтримки. Та й з точки зору логіки це поки складно собі уявити. Арктика - це величезні поклади рідкоземів і тут важко говорити про китайсько-американські СП, а росіяни просто не мають технологій для розробки цих родовищ.
Наостанок я хотів би звернути увагу на надважливий факт. 3 вересня 2025 року парадом в Пекіні Китай голосно заявив: я - другий полюс світу і буду себе відповідно поводити. До цієї логічної заяви виявилися не готовими ні в Вашингтоні, ні в Європі. А Україна робить вигляд, що нічого не відбувається.