Різка риторика Трампа щодо НАТО, публічні загравання з Росією та тимчасове припинення обміну розвідданими з Україною викликали паніку.
Союзники США в Європі остерігаються контрактів з американськими виробниками зброї після того, як лідер США Дональд Трамп "зрадив" Україну, заграючи з Кремлем, пише Bloomberg.
Зростання оборонних бюджетів у Європі збігається з хвилею недовіри до США: союзники дедалі більше сумніваються, чи варто покладатися на американську зброю, враховуючи непередбачувану політику Трампа. Його різка риторика щодо НАТО, публічні загравання з Росією та тимчасове припинення обміну розвідданими з Україною викликали паніку серед партнерів по Альянсу.
Останній візит Трампа до Європи, де він закликав країни купувати більше американського озброєння, лише загострив напругу. Лідери низки держав, зокрема Франції, Канади та Данії, почали публічно говорити про ризики, які несе залежність від США. Прем’єр Канади Марк Карні заявив, що його країна більше не хоче витрачати три чверті оборонного бюджету на американську техніку, а Данія фактично визнала, що купівля зброї у США — це політична вразливість.
У центрі занепокоєння — не лише політика, а й безпека. Раптова зупинка обміну даними з Україною, що сталася з ініціативи Трампа, змусила Пентагон публічно спростовувати чутки про існування "аварійного вимикача" у F-35. Це стало сигналом для європейських урядів, що Вашингтон у разі конфлікту може обмежити доступ до критичних систем, навіть союзникам.
Попри сумніви, у Європи досі немає повноцінної альтернативи таким системам, як F-35 чи Patriot. Оборонна промисловість ЄС, виснажена після холодної війни, технічно не готова повністю замінити американське озброєння. Деякі країни вже інвестують у національні проєкти та розширюють виробництво, однак навіть це не гарантує незалежності найближчим часом.
Самі американські компанії теж відчувають зміну настроїв — і активізують партнерства з європейськими фірмами, намагаючись втримати ринок. Але головна причина цього тиску — зростаючі побоювання, що США можуть знову зрадити своїх союзників, як це сталося з Україною.
Як повідомляв УНІАН, США вже давно просять своїх європейських союзників витрачати більше коштів на власну оборону. Тому новина з саміту НАТО, який відбувся цього тижня, про те, що союзники погодилися виділяти 5% своїх витрат на оборону, є "дивовижною".
За даними НАТО, у 2024 році щонайменше 23 з 32 країн-членів досягли або перевищили поріг у 2% ВВП на оборону — це вперше з моменту створення Альянсу. Польща, наприклад, витрачає понад 4% ВВП, ставши лідером серед союзників після США.