«Дуже широка коаліція» (“душка”) – свіжа політична ініціатива Юлії Тимошенко... Раптове усвідомлення прем`єром масштабів світової фінансової кризи має під собою переважно політичні причини...
«Дуже широка коаліція» (“душка”) – свіжа політична ініціатива Юлії Тимошенко... Раптове усвідомлення прем`єром масштабів світової фінансової кризи має під собою переважно політичні причини...
Раптове усвідомлення Юлією Тимошенко масштабів світової фінансової кризи має під собою переважно політичні, а не економічні причини. Лідер БЮТ вступила у вирішальну фазу боротьби за владу, завчасно готуючись до неприємних для себе результатів парламентських виборів.Однією з особливостей поведінки Тимошенко як у владі, так і в опозиції, експерти називають гіпертрофовану віру у власні сили. Дійсно, раз у раз Юлія Володимирівна грає роль щуки, яка не дозволяє дрімати карасям-політикам в тихому парламентському або урядовому затоні. Їй неодноразово вдавалося осоромити опонентів і союзників, які не вірили в здатності леді Ю добитися свого. Лідер БЮТ ставить перед собою масштабні цілі і нерідко добивається їх реалізації. Проте навіть досвідченому політикові не під силу враз змінити закони фізики: спроби переформатування на марші «унікальної управлінської команди» можуть привести до її розвалу.
Тимошенко до останнього моменту заперечувала можливість приходу фінансової кризи до України. Втім, прем`єр уточнювала, що уряд, який, за її словами, робить можливе і неможливе для протистояння кризі, несе на собі лише 10% відповідальності, тоді як левова частка лежить на Національному банкові і РНБО. В неділю, 19 жовтня, як відомо, ситуація кардинально змінилася: Юлія Володимирівна не лише побачила на українському порозі фінансову кризу, але і висловила готовність змінити частину міністрів для формування коаліції протистояння кризі. Обмовка про готовність пожертвувати заради доброї справи навіть президентськими призначенцями навряд чи була випадковою: і міністр оборони, і глава зовнішньополітичного відомства – посади, здатні зацікавити практично будь-яку політичну силу. Для тих, чиї апетити поширювалися на фінансово-економічний блок, сформований БЮТ, прем`єр відзначила: уряд працює добре, і ротація міністрів є виключно жестом її, Тимошенко, доброї волі.
Різка зміна позиції, найімовірніше, пов`язана з тим, що лідер БЮТ усвідомила неминучість проведення дострокових парламентських виборів. Тому Тимошенко зіграла на випередження: першою виступила в загальнонаціональному ефірі з антикризовими пропозиціями. Основна причина: будь-який уряд, навіть кабінет Тимошенко, буде змушений урізувати соціальні виплати, а це негативно вплине на рейтинг можновладців. Не біда, що на публічно призначену прем`єром зустріч для обговорення антикризових заходів з когорти парламентських вождів прибули тільки її союзники і лідер комуністів Петро Симоненко, який не хотів втрачати нагоду додатково пропіарити комуністичні ідеї.
Втім, в ситуації, що склалася, навіть відновлення роботи парламенту і можливе ухвалення антикризових законів зовсім не є пріоритетом для Тимошенко. Вона першою зіграла роль буревісника кризи, тепер їй залишається дочекатися результатів дострокових парламентських виборів. Є підстави вважати, що показники БЮТ будуть не такими блискучими, як раніше, але достатніми для збереження можливості впливати на ситуацію в країні. До того ж «серцевий» електорат традиційно зберігає віру в непогрішність свого вождя.
Історія Великої депресії 1929 – 1933 років показує, що економічна криза змусила країни західної демократії вибирати між демократизацією і тоталітаризмом. В українських умовах можна прогнозувати гнітючі для країни результати дострокових виборів. Суперечності всередині владної еліти, практично розтоптане правосуддя і масове розчарування майбутніх виборців практично гарантують невисокий ККД запланованого на 14 грудня голосування. БЮТ поки не збирається міняти лінію на заперечення необхідності переобрання Верховної Ради, і це може, кінець кінцем, привести до недобору необхідної для визнання голосування легітимним кількості виборців. При цьому «сердечники» будуть готові опротестувати результати волевиявлення, благо, досвід тиску на суди вони вже мають, а депутатські повноваження і недоторканність втрачають силу після ухвалення присяги парламентаріїв нового скликання. До того ж підбиття підсумків виборів, найімовірніше, відбудеться на початку 2009 року – святкова атмосфера може охопити весь світ, але Юлія Володимирівна ще минулого року показала, що готова працювати, поки інші відпочивають. Уряд, в якому Тимошенко і сьогодні має більшість, заявить про власну легітимність і готовність працювати «до переможного кінця». Чи зможуть розпалені виборчою кампанією опоненти протиставити що-небудь прем`єрській жазі влади? Леді Ю не відноситься до категорії людей, готових у будь-який момент розлучитися з владою, до того ж її виборча кампанія буде побудована в стилістиці «Рятівники, вперед» (як у діснеєвському мультику), яка розчулює екзальтованих і легковірних співгромадян.
Тому вже сьогодні можна констатувати, що заклик до створення «душки» – тактичний крок, елемент стратегічного плану діючого прем`єра у збереженні і зміцненні власної влади. Втрачаючи підтримку виборців і симпатію владної еліти, Тимошенко спробує перетворити свій робочий кабінет на бастіон, у якому можна прийняти останній і рішучий бій в грудні 2008-го.
Євген Магда