Основою ідеології руху “Наші” є суміш російського шовінізму, реваншизму та ксенофобії. Російська опозиція називає цей рух «Путін’югендом»... Звичка наших політиків казати неправду інколи викликає подив...
Звичка наших політиків казати неправду інколи викликає подив. Дехто відверто бреше навіть тоді, коли в цьому не має потреби.
Так, у неділю 22 листопада у ЗМІ поширюється інформація щодо ситуації із суботнім затриманням російських представників руху «Наші», які за їх офіційною версію прибули в Київ для проведення фотовиставки, присвяченої конфліктові навколо Південної Осетії. Не секрет, що цей рух відкрито підтримується Кремлем та російськими спецслужбами. Головна мета його діяльності – протидія незалежним інститутам громадянського суспільства Росії. Основою ідеології є суміш російського шовінізму, реваншизму та ксенофобії. Російська опозиція називає цей рух «Путін’югендом», натякаючи на схожість цілей, принципів функціонування та методи, які застосовують його члени та їх кремлівські натхненники, з відомою організацією, що діяла у 30–40-і роки двадцятого сторіччя в націонал-соціалістичній Німеччині.
За «дивним збігом» ця фотовиставка мала відбуватися в день проведення численних офіційних заходів, пов’язаних з ушануванням пам’яті жертв Голодомору, що виник внаслідок результаті злочинних дій комуністичного режиму. Не виключно, що співробітники СБУ мали інформацію про справжню мету перебування представників «Наші» в Києві, яка переплелася з бажанням вчинити гучні провокації в цей день. Недарма відпустили їх уже наприкінці дня, коли всі офіційні заходи в столиці завершились.
І, мабуть, я б не коментував ці події, якби не заява народного депутата Юрія Мірошниченка. Його можна вважати яскравим представником сьогоднішнього покоління «турецькопіданних», який у 2001 році робив відчайдушні спроби потрапити в список виборчого блоку Віктора Ющенка, а сьогодні є одним з провідних спікерів Партії регіонів...
Так ось цей пан заявив, що, допомагаючи у звільненні затриманих росіян, він не знав, яку організацію вони представляють, а також мету їхнього перебування в Києві. За його словами, «громадяни РФ подзвонили йому і повідомили, що затримані в Києві групою людей, які назвалися співробітниками СБУ й міліції, що їх везуть у невідомому напрямку й не пред`являють ніяких претензій».
Уявляєте собі ситуацію, коли якісь особи, що про них пан Мірошніченко нічого не знає, телефонують йому (мабуть, номер його мобільного знають не тільки всі громадяни України, а ще й Росії) і повідомляють, що їх затримали співробітники СБУ. І отримавши це повідомлення, пан Мірошніченко кидає всі особисті справи й починає спасіння «простих російських громадян».
Ким вважає пан Мірошніченко громадян власної країни, на яких дурнів має бути розрахована ця байка?
Очевидно, він чудово знав, що це люди, і відав про їхню принаймні офіційну мету перебування в Києві.
Подив у мене викликає не сама по собі брехня, а те, що безглуздо приховувати факт активного співробітництва різних антиукраїнських негідників з нашими політичними діячами.
Навпаки, багато з наших політиків різного калібру й навіть два наших провідних політичних лідера не тільки наввипередки бігають у Москву з метою отримання підтримки на майбутніх президентських виборах, а ще й роблять спробу максимально зафіксувати свої відносини з російськими правителями. Ті якраз люблять публічне підтвердження відданості. Тому панові Мірошниченку абсолютно зайве відмовлятися від своїх дій, спрямованих на підтримку саме активістів руху «Наші», а не якихось там пересічних росіян.
Що ж до дій СБУ, то в мене запитання скоріше про те, чому досі російський рух «Наші» не проголошено екстремістським і не заборонено знаходження його членів на території України. Не секрет, що його представники були активними учасниками великої кількості гучних провокацій, спрямованих, не тільки проти іноземних дипломатичних представництв у Росії, але й у інших країнах, у тому числі в Україні. Скільки можна дозволяти антиукраїнським силам почуватися, як дома – у Москві?
Що ж до звинувачень у недемократичності таких превентивних дій, то я порадив би будь-кому з наших особливо затятих прихильників кремлівських можновладців спробувати провести в Москві, наприклад, виставку, присвячену злочинам російських військових у Чечні й окремо взятих чеченських поселеннях Нові Алди та Самашки.
Борис Кушнірук, Київ