Виключення - тільки для радянської класики. Не варто спекулювати, прикриваючись тим, що глядач, мовляв, не піде в кінотеатри і не дивитиметься фільми українською мовою. Противникам субтитрування можу порадити порадіти за глугих...
Думка
Безумовно і без жодних обговорень іншомовні (англо-, франко-, іспано-, італьяно- і т.п.) фільми повинні перекладатися українською мовою і йти в прокаті на території України державною мовою. Цей момент навіть не вимагає якихось обговорень і протиріч.
Компромісне рішення, як на мене, має бути ухвалене відносно класики радянського кіно, випущеної в прокат російською мовою, тобто загальновизнаною за часів СРСР мовою міжнаціонального спілкування. Наприклад - фільми, зроблені в СРСР до 1991 року. Мені здається, що для таких фільмів можна зробити виключення і не проводити дубляж на українську мову. Хоч би тому, що всі ми родом з СРСР і що дійсно, всі розуміємо російською і добре впізнаємо голоси Любові Орлової, Папанова, Міронова, Тіхонова, Шукшина, Федосєєвої-Шукшиної, Леонова... Леоновські або папановські інтонації - просто не можна перекласти іншою мовою (ані українською, ані англійською, ані білоруською, ані туркменською, жодною) і якість, аура фільму в цьому плані, безумовно, будуть втрачені для тих, хто розуміє російською і особливо для тих, хто звик дивитися ці фільми в оригіналі.
Таке виключення має поширюватися ТІЛЬКИ на радянські фільми. Решта всієї «спадщини» незалежної Росії, а також Білорусі, Казахстану, Литви і т.п., починаючи з 90-х років минулого століття, - має підлягати обов’язковому дубляжу і йти в нашому прокаті українською мовою.
І не варто спекулювати, прикриваючись тим, що глядач, мовляв не піде в кінотеатри і не дивитиметься фільми українською мовою. Це вже друга частина питання. Просто буває ХОРОШИЙ і ПОГАНИЙ переклад. І не важливо - російською чи українською. Так от я віддам перевагу перегляду закордонного фільму з хорошим перекладом українською мовою, ніж з поганим - російською. І інші глядачі, думаю, теж.
Кому цікаво - можу проілюструвати.
Каюся, жоден серіал з моменту незалежності не вдалося додивитися не те що до кінця, навіть до середини. Але, проте, найдовше «зависла» на фільмі «Даллас», і саме на його україномовній версії. Якщо хто пам`ятає, серіал йшов на телеканалі ICTV у середині 90-х років (це love story, що час від часу перепліталася з діловими проблемами нафтового магната). Так от, вважаю, що це був в першу чергу ХОРОШИЙ, якісний переклад іноземного фільму, і вже в другу чергу замислюєшся – російською чи українською мовою. Хороший - значить, серед іншого і різними голосами (залежно від віку, статі і характеру героїв), з дотриманням інтонацій, коли слова актора, який говорить, співпадають з мімікою, що відбивається на його обличчі (вищий пілотаж - з порухом губ), з, по можливості, багатою і адаптованою лексикою. І тоді американський бізнесмен, що говорить українською, виглядатиме цілком природно. До речі, тоді багато хто дивився цей фільм, як це не смішно, як якийсь посібник з сучасної української ділової мови. І навіть коли декілька років по тому цей серіал запустили на російському ТБ, я подивилася всього півсерії - так і не змогла звикнути до «російськомовного» пана Юїнга і Ко - не той переклад і край. «Українська” лунала з вуст американського нафтового магната природніше, ніж «великий и могучий русский язык». На жаль, недавно десь прочитала, що українську версію фільму стерли. Шкода.
Ну а противникам субтитрування можу порадити порадіти за те, яку користь це принесе величезній аудиторії людей, що не чують, в Україні. Наскільки більше фільмів (і програм) вони зможуть переглянути - тільки ради цього можна і потрібно робити субтитри.
Тетяна, м. Київ