Що і з чим їдять українці...

У 2009 році Всесвітній день споживача прохойшов під гаслом „Протидія просуванню на ринку нездорового харчування для дітей”. Проблема популярності серед підлітків нездорової їжі  – вуличної, швидкої, що отримала у світі назву «Джанк фуд» (junk-food, англ. «їжа – сміття») – надзвичайно актуальна у всіх країнах, у тому числі, і в Україні.

Про продукти харчування, зокрема, генетично модифіковану продукцію, транс-ізомери у жирах, маркування і біобезпеку в інтерв`ю агентству УНІАН розповів Володимир Семенович - начальник випробувального центру Українського науково-методичного центру підтвердження відповідності і випробувань харчової продукції у системі Укрметртестстандарту .

 

- Володимире Костянтиновичу, сьогодні дуже багато говориться про генетично модифіковану продукцію. Як у світі вирішується питання безпеки споживача?

- Безпека генетично модифікованих організмів сьогодні не доведена Всесвітньою організацією охорони здоров`я. Кожна країна проблему можливих ризиків від застосування ГМО вирішує по-своєму. Перший варіант – так званий американський, який базується на активній підтримці і широкому використанні й експорті трансгенних рослин. Там стверджують, що ГМ-продукція безпечна для споживачів, проте саме в США набувають все більшої популярності магазини з екологічно чистою продукцією, розрахованою на покупців, які можуть платити у 3-4 рази більше, порівняно з генетично модифікованою.

Другий варіант – європейський, більш критичний. У країнах-членах ЄС, а також у Росії, діє достатньо відрегульована правова база, яка регламентує контроль розповсюдження ГМО. Вона включає експертизу оцінки безпеки, реєстрацію ліній трансгенних рослин і пост-реєстраційний моніторинг харчових продуктів на вміст ГМО. Моніторинг, у першу чергу, спрямований на безпеку споживача. Крім того, виходячи з принципу обережності, моніторинг контролює правильність маркування продукції, яка містить ГМО, для інформування споживача і надання йому можливості свідомого вибору. Законодавство ЄС і Росії, в якому враховані положення Картахенського протоколу (Картахенський протокол про біобезпеку, прийнятий ООН в 2000 році, підписали 177 країн, у тому числі, й Україна – УНІАН), передбачає обов`язкове маркування на етикетках товарів наявності у них генетично змінених організмів. І ця вимога поширюється на всю продукцію, у складі якої такі організми складають більше 0,9%. І не має значення, входять ГМО до складу фарбників чи смакових добавок, консервантів, або в основний продукт.

- А як в Україні вирішується проблема ГМО?

 - 31 травня 2007 року Верховна Рада прийняла закон «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні і використанні генетично модифікованих організмів», який не був прийнятий депутатами трьох попередніх скликань ВР. Експерти Всеукраїнської екологічної ліги, проаналізувавши положення документа, оцінили його негативно. Він не відповідає міжнародним угодам, порушує закон про захист прав споживачів, а також про якість і безпеку харчових продуктів, в жодній з його статей не йде мова про необхідність маркування джерел ГМО.

Але ситуація змусила знову повернутися до цього питання. І 18 лютого 2009 року постановою Кабміну було затверджено порядок, який передбачає державну реєстрацію джерел ГМО у харчових продуктах, косметичних і  лікувальних засобах. Держреєстрацію проводить МОЗ. Але і тут не все передбачено. Порядок не встановлює гранично допустиму межу маркування і порядок етикетування харчових продуктів, які містять ГМО. Сьогодні Держспоживстандарт розробив нормативно-правовий документ, яким передбачається маркування продукції, в якій відсотковий зміст ГМО складає у межах від 0,9% і вище. Документ узгоджений з профільними міністерствами і відомствами, окрім Мінюсту, який наполягає на позначенні наявності в харчових продуктах будь-якої кількості ГМО. Такий підхід суперечить європейським і російським нормам, де пороговий рівень вмісту ГМО у харчових продуктах складає 0,9%.

- Як на практиці здійснюється моніторинг продукції і про що він свідчить? 

- В Укрметртестстандарті у 2006 році була створена лабораторія молекулярно-генетичних досліджень для моніторингу продовольчої сировини і харчової продукції за якісним і кількісним  вмістом ГМО. Лабораторія акредитована Національним агентством акредитації України, для підтвердження компетентності вимірювань лабораторія щороку бере участь в міжнародних раундах порівняльних випробувань.

Так от, цією лабораторією при випробуваннях були виявлені ГМО у соєвому і кукурудзяному зерні, що є сировиною для багатьох продуктів харчування і, як наслідок, в сосисках, вареній ковбасі, шинці, пельменях, кашах швидкого приготування, цукерках, шоколаді і ін.

Наявність ГМО була встановлена також у дитячому харчуванні як вітчизняного, так і закордонного виробництва, що порушує вимоги закону «Про дитяче харчування». При проведенні досліджень продовольчої сировини і харчової продукції на вміст ГМО ми відзначаємо наступну тенденцію. Основними замовниками досліджень є українські виробники, які експортують свою продукцію до Білорусії, Росії і країн ЄС, тобто ті країни, де введене обов`язкове маркування продукції, що містить ГМО. І якщо встановлено, що ГМО у продукції перевищують 0,9%, то така продукція не експортується, а, найімовірніше, залишається на території України.

- У 80-х  роках минулого століття була встановлена і доведена небезпека для людей транс-ізомерів у рослинних жирах і жиромістких харчових продуктах. Чим небезпечні транс-ізомери і які норми по їх вмісту прийняті в Україні?

- Транс-ізомери ненасичених жирних кислот (ТІЖК утворюються при виготовленні твердих рослинних жирів шляхом гідрогенізації рідких рослинних олій (соняшникової, ріпакової, соєвої, пальмової і ін.) – УНІАН). Сучасні технології, що виключають гідрогенізацію, дозволяють зменшити кількість ТІЖК у твердих рослинних жирах, проте вартість таких технологій вище на 10-25%) присутні у багатьох кондитерських виробах - цукерках, печиві, вафлях, морозиві, плавлених сирках, чіпсах, сухарях та ін. Ці продукти дуже полюбляють діти та молодь. Наукова група з дієтичних продуктів, харчування і алергій Європейського відомства з безпеки харчових продуктів на підставі досліджень встановила, що ТІЖК не засвоюються природним біологічним шляхом. Потрапляючи в стінки клітин, такий жир заважає нормальному обміну речовин. Як результат, клітини, з одного боку, не отримують повноцінного живлення та енергії, з іншої -  відбувається накопичення токсинів, які прискорюють старіння клітин і розвиток атеросклерозу. Таку ж оцінку ТІЖК дають і фахівці інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І.Медведя МОЗ України. 

В Укрметртестстандарті при проведенні оцінки відповідності продукції вітчизняного і закордонного виробництва визначається вміст у ній транс-ізомерів. Отримані результати свідчать, що на територію України ввозяться і використовуються при виробництві харчових продуктів гідрогенізовані рослинні жири зі вмістом ТІЖК до 60%, тоді, як, наприклад, в Російській Федерації введено обмеження - не більше 8%, а у країнах ЄС і Ізраїлю – до 5%. У Данії і Великобританії прийняті закони, які обмежують зміст таких жирів до 2%, а в США введене обов`язкове маркування по їх вмісту.

Проведене Укрметртестстандартом минулого року дослідження вафель «Артек»  восьми вітчизняних виробників виявило, що жири, які використовувалися в цих вафлях, складали 23-43% ТІЖК. Відзначу, що тут ні про який обман не йдеться, виробники і не думали приховувати вміст транс-ізомерів у своїй продукції. Справа в тому, що сьогодні в Україні немає нормативних документів, які регламентували би вміст ТІЖК. З урахуванням того, що аналогічний жир без транс-ізомерів дорожчий, можна з упевненістю стверджувати: до того часу, поки законодавчо не будуть встановлені відповідні норми, жоден виробник свідомо не відмовиться від своїх прибутків.

З метою захисту вітчизняного ринку від небезпечної продукції Укрметртестстандарт неодноразово звертався у Мінохоронздоров`я з проханням встановити граничні норми вмісту ТІЖК у рослинних жирах і харчових продуктах, виготовлених з їх використанням. Офіційні відповіді з МОЗ свідчать, що організації відомства проводять наукові дослідження по регламентації і визначенню граничного рівня вмісту ТІЖК у рослинних жирах і жиромістких продуктах. 

- А як схарактеризуєте безпечність вживання енергетичних напоїв, які сьогодні так широко рекламуються?

- Енергетичні напої штучно підвищують тонус, а для організму, особливо такого, що росте і розвивається, це не проходить безслідно. Людина використовує свої власні ресурси – бере їх у себе у позику і, рано чи пізно, за це доведеться розплачуватися - безсонням, дратівливістю, депресією. У ЄС вимоги до маркування таких напоїв встановлені Директивою про маркування харчових продуктів, які містять хінін і кофеїн. Нормами встановлено, що на етикетці продукту має бути написано – «Високий вміст кофеїну». На жаль, на продуктах, які реалізуються в Україні, такої інформації ми не знайдемо.

- Як Україна планує захищати споживача?

В Україні з 1 травня ц.р. вводиться у дію національний стандарт «Продукти харчові. Маркування для споживачів. Загальні правила», розроблений Держспоживстандартом з урахуванням вимог міжнародних нормативних документів і стандартів Кодексу Аліментаріуса (збірка стандартів з харчової продукції ООН – УНІАН). Стандарт встановлює жорсткі вимоги до маркування на упаковці фасованих харчових продуктів вітчизняного і закордонного виробництва, які реалізуються на території України через оптову і роздрібну мережу, а також у дошкільних установах, школах, лікарнях. Щоби не допустити негативних наслідків для виробників, сьогодні стандарт застосовується в умовах перехідного періоду. Об`єктивна, достовірна і якісно виготовлена інформація надасть споживачам можливість здійснити своє право на свідомий і правильний вибір продуктів харчування.

Неля Московська (для УНІАН).