Найвищий рівень голоду в африканських країнах
На сьогодні у світі недоїдають більш як мільярд осіб.
Такі дані наведено у Глобальному індексі голоду за 2010 рік, складеному Міжнародним дослідницьким інститутом продовольчої політики, передає Бі-Бі-Сі.
За даними авторів документа, головною причиною таких високих показників є недоїдання серед дітей. Найвищий рівень голоду зафіксовано в африканських країнах, розташованих на південь від Сахари, і в Південній Азії.
Автори доповіді закликають уряди боротися насамперед з недоїданням серед дітей - з тим, щоб знизити загальні показники.
У більшості країн колишнього Радянського Союзу показники голоду перебувають на найнижчому рівні, тобто ситуація у цій сфері відносно сприятлива. Проте в Узбекистані, Туркменії, Грузії, Вірменії і Азербайджані відзначають середній рівень недоїдання.
Організація ООН з продовольства і сільського господарства визначає голод як споживання менш як 1,8 тис. кілокалорій на день. Це мінімум, необхідний для здорового і активного життя.
Автори доповіді відзначають, що кількість голодуючих у світі зменшувалася у період з 1990 до 2006 роки, однак останніми роками цей показник трохи підвищився. У 2009 році голодували більш як один мільярд осіб.
Глобальний індекс голоду оцінює ситуацію у 122 державах, що розвиваються, і країнах з перехідною економікою. Становище у 29 з цих країн, значна частина з яких розташована на південь від Сахари і на півдні Азіатського континенту, визначається укладачами доповіді як "дуже небезпечне" і "небезпечне".
Автори дослідження відзначають, що показники погіршали в дев`яти країнах: КНДР і восьми африканських країнах, розташованих на південь від Сахари. Найбільш негативні показники у Демократичної Республіки Конго: тут індекс голоду підвищився на 65% за останні десять років. Цифри враховують кількість людей, які відчувають дефіцит калорій у споживаній їжі, кількість дітей віком до 5 років, у яких нестача ваги, і рівень дитячої смертності.
На думку укладачів доповіді, збільшення негативних показників пов`язане зі зростанням цін на продовольство і з світовою економічною кризою.
Також автори доповіді вважають, що скороченню числа голодуючих значно сприяє продуктивність і економічний розвиток держав.