Цей корабель має складну багаторівневу оборонну систему.
Американський авіаносець USS Abraham Lincoln – один з кораблів, який Сполучені Штати Америки використовують у війні з Іраном.
Військово-морські сили Ірану стверджують, що запустили по цьому судну ракети класу "берег-море", нібито змусивши його змінити своє положення. Ці заяви не були перевірені належним чином. Водночас технічна реальність виживання авіаносця залежить від його складної, багаторівневої оборонної системи, розповідає ресурс Wion.
Автори пояснюють, що для нанесення удару по авіаносцю класу "Німіц" ракетам необхідно подолати "кінетичну стіну" автоматизованого озброєння. Цей арсенал було створено спеціально для нейтралізації таких загроз.
"Авіаносець "Авраам Лінкольн" діє у складі авіаносної ударної групи в Аравійському морі під захистом мережі есмінців, оснащених системою Aegis. Ця інтегрована система одночасно відстежує та перехоплює численні загрози, створюючи оборонний щит, який знешкоджує безпілотники та ракети ще до того, як вони наблизяться на близьку відстань. Загрозам з боку балістичних ракет великої дальності протидіють перехоплювачі SM-3 у верхніх шарах атмосфери, тоді як винищувачі F-35C Lightning II забезпечують постійне повітряне патрулювання для раннього перехоплення наближаючихся снарядів", – йдеться в матеріалі.
Водночас літаки EA-18G "Growler" ще більше ускладнюють наведення ракет на ціль, оскільки вони створюють перешкоди в роботі іранських радарів та систем звʼязку. Тож ураження рухомого авіаносця стає статистично малоймовірним.
Першою лінією внутрішньої оборони корабля проти ракетних загроз є система MK-29 Evolved Sea Sparrow Missile (ESSM). Пускові установки забезпечують захист середньої дальності. Вони можуть перехоплювати високоманеврені загрози.
"Ракета ESSM призначена для ураження загроз до того, як вони наблизяться до безпосередньої близькості від авіаносця, використовуючи наведення за допомогою напівактивного радіолокатора для направлення перехоплювачів на ціль", – пояснює ресурс.
У разі проникнення ворожої ракети в зону захисту середньої дальності активуються пускові установки Rolling Airframe Missile (RAM). На цьому авіаносці є дві таких установки.
Автор зауважив, що RAM – це високошвидкісний перехоплювач типу "вистрілив і забув". Ці системи призначені для знищення протикорабельних крилатих ракет та асиметричних повітряних і наземних загроз. Конструкція системи доволі компакта, що в комплексі зі здатністю до швидкого реагування робить цей перехоплювач особливо ефективним проти ракет, що летять впритул до поверхні моря, типових для сімейств ракет "Кадер" та "Нур".
Кінцевим шаром захисту авіаносця є система ближнього оборони MK-15 Phalanx, яка також є найвідомішим елементом озброєння цього корабля.
Система ближнього вогню забезпечує авіаносцю внутрішній рівень точкової оборони проти протикорабельних ракет (ASM), літаків та загроз у прибережній зоні, які прорвали інші лінії оборони флоту. Це гармата Гатлінга калібром 20 мм має радіолокаційне наведення. Вона вистрілює бронебійні вольфрамові снаряди зі швидкістю 4500 пострілів на хвилину.
"Корабель має дві такі гармати з магазинами місткістю 1550 патронів кожна. Система є повністю автономною: вона шукає, виявляє та атакує будь-який снаряд, що прорвався через зовнішні протиракетні щити. Її основною функцією є руйнування корпусу крилатої ракети на кінцевій фазі польоту, підриваючи або відхиляючи боєголовку за лічені секунди до удару", – йдеться в матеріалі.
Для протидії загрозі швидкісних катерів та роїв дронів, які застосовує Іран, американський авіаносець оснащений чотирма 25-мм кулеметними системами (MGS) MK-38 Mod 2. Ці гармати мають електрооптичні та інфрачервоні датчики.
На авіаносці USS Abraham Lincoln ніколи не закінчується електроенергія. Усе завдяки двом ядерним реакторам типу A4W. Корабель може працювати без дозаправки протягом 25 років.
Крім того, реактори забезпечують опріснення води. Щодня системи роблять придатною для вживання приблизно 1,5 млн літрів води.