Фахівці пояснили, чому атомні реактори можуть працювати до 80 років і навіть довше, а також що відбувається після завершення їхньої експлуатації.
Поширена думка, що ядерні реактори розраховані лише на 40 років роботи, не відповідає дійсності. Насправді ця цифра спочатку була пов'язана не з технічними можливостями обладнання, а з економічними розрахунками окупності будівництва атомних електростанцій, пише Slash Gear.
Саме на такий термін у США свого часу видавали перші ліцензії на експлуатацію реакторів. Водночас сучасні дослідження свідчать, що за належного технічного обслуговування вони можуть працювати значно довше.
Комісія з ядерного регулювання США (NRC) уже багато років видає атомним електростанціям продовження ліцензій ще на 20 років, якщо оператор доводить, що стан обладнання залишається безпечним.
Більшість американських реакторів уже отримали такі дозволи. Крім того, кілька енергоблоків пройшли процедуру другого продовження, що дозволяє експлуатувати їх до 80 років.
У Міністерстві енергетики США також зазначають, що наразі не існує технічного бар'єра, який би автоматично обмежував роботу реактора після 80 років. Науковці навіть досліджують можливість безпечної експлуатації окремих установок протягом століття.
Коли реактор все ж виводять з експлуатації, процес може тривати десятиліттями.
Спочатку зі станції вивозять ядерне паливо, після чого очищають обладнання та територію від радіоактивного забруднення. Лише після перевірок регуляторів майданчик може вважатися безпечним для подальшого використання.
Фахівці використовують три основні способи виведення реактора з експлуатації:
Саме за схемою безпечного зберігання відбувається виведення з експлуатації реакторів Чорнобильської АЕС. Очікується, що їхній повний демонтаж завершиться лише у 2060-х роках.
Станом на березень 2026 року середній вік ядерного реактора у США становить близько 44 років.
Водночас найстарішими діючими реакторами у світі залишаються перший і другий енергоблоки АЕС "Тарапур" в Індії, які почали працювати ще у 1969 році. Після масштабної реконструкції та заміни частини обладнання їх повторно ввели в експлуатацію у 2026 році.
До найстаріших також належать реактори Безнау-1 у Швейцарії та Найн-Майл-Пойнт-1 у США, які також були запущені в 1969 році. Це демонструє, що за належної модернізації та контролю безпеки термін служби атомних реакторів може значно перевищувати початкові розрахунки.