Один з найвизначніших творів Середньовіччя дивом дійшов до нашого часу.
Понад 800 років тому, коли в Європі панувало християнське вчення і важко було знайти не віруючу людину, було створено одну із найнезвичайніших книг в історії, відому як "Біблія Диявола" або "Кодекс Гігас". Хто створив цей видатний, хоч і суперечливий твір, і чому він має велике наукове значення, розповідає видання Interesting Engineering.
Монументальна книга, що дивом дожила до нашого часу, має розміри 90х50 см і товщину 22 см. Вона важить близько 75 кг, тому для її переміщення потрібно щонайменше дві людини. Загалом у книзі 310 аркушів пергаменту (глибоко обробленої шкіри тварин), тобто 620 сторінок.
Кодекс містить усю Біблію, плюс деякі історичні тексти, енциклопедичні статті та медичні трактати. Книга чудово ілюстрована, і одним з найвідоміших є зображення Диявола в ній.
Хоча в популярній культурі більше поширена назва "Біблія Диявола", у науковому середовищі більше віддають перевагу терміну Codex Gigas ("Велетенська книга" латиною). Попри легенду про те, що начебто сам Диявол зійшов на землю, аби за одну ніч написати цю книгу, на думку істориків, книгу написали десь у 1204-1230 роках в бенедиктинському монастирі Подлажице в Богемії. Сьогодні це частина міста Храст у Чехії. Ймовірним автором книги є монах-самітник на ім’я Герман.
Після цього впродовж наступних десятиліть книга мандрувала між різними чеськими монастирями, доки у 1594 році не потрапила до особистої колекції імператора Священної Римської імперії Рудольфа II.
Під час 30-річної війни, орієнтовно у 1648 році, Кодекс Гігас став військовим трофеєм шведської імператорської армії. До 1697 року твір зберігався у Шведській королівській бібліотеці в Стокгольмі, доки ледь не згорів під час пожежі. За переказами, книгу врятував місцевий вікарій Йоганн Еріхсонс, який викинув її з вікна, чим травмував випадкового перехожого. Однак Кодекс вцілів і досі залишається власністю Шведської держави в особі Національної бібліотеки Швеції.
"Книга Диявола" вважається найбільшим рукописом свого часу. Принаймні з тих, що дійшли до нашого часу. Також вона вирізняється своєю формою та змістом.
Хоча зараз у книзі 310 аркушів, вважається, що ще 10 аркушів були втрачені. Але за яких обставин і коли – не відомо.
На відміну від інших подібних великих книг того часу, каліграфія "Кодекс Гігас" надзвичайно однорідна і майже не змінюється протягом усього твору, що підтверджує версію про одного автора твору.
Попри неофіційну назву "Біблія Диявола", вона не має жодного стосунку до сатанізму. Навпаки, її створювали з очевидною повагою до християнського вчення.
Ймовірно, "Кодекс Гігас" задумувався як збірник усіх знань про світ. Така собі "вікіпедія" XIII століття. Саме тому зміст книги вийшов доволі строкатим:
Ймовірно, найвідомішою частиною книги є так звана "Сторінка Диявола" – зображення фігури Сатани на всю сторінку. Малюнок виконаний із пристойним для свого часу рівнем майстерності, хоча сьогодні зображений в книзі Антихрист виглядає радше кумедним, аніж страшним.
Навпроти Сатани зображено "Небесний град". Вважається, що це було навмисне протиставлення добра і зла.
Як писав УНІАН, по всій Європі знайдено більше сотні римських додекаедрів – порожнистих металевих багатогранників з отворами. Це одна з найзагадковіших реліквій римської доби, призначення якої досі невідоме. Жодні римські тексти чи зображення їх не згадують, що унеможливлює точне пояснення. Їхня концентрація лише на північ і захід від Альп, відсутність слідів активного використання та крихкість матеріалу ставлять під сумнів практичне або військове застосування.
Також ми розповідали про загадковий "механізм з Антикітери" – металевий пристрій, виявлений археологами серед решток грецького судна, що затонуло понад 2 тисячі років тому. Артефакт представляє собою найскладніший інженерний витвір доби античності, що дійшов до нашого часу.