Розповідаємо, чому чорнозем найродючіший, і що ставить під загрозу його збереження на планеті.
Чорнозем - одне з природних чудес, якими по праву пишається Україна. Його називають "чорним золотом", адже саме цей ґрунт століттями годує мільйони людей. Але запаси чорнозему не нескінченні: через нерозумне використання та кліматичні зміни він поступово зникає. Чому чорнозем - найродючіший на планеті, де він ще зустрічається і чим може обернутися його втрата - розповідаємо далі.
Раніше ми розповідали, що глобальне потепління на планеті може перевищити критичний поріг.
Чорноземні ґрунти - це те, чим славиться Україна. У нашій країні, за інформацією Вікіпедії, вони займають до 60% площі і становлять 9% усього світового запасу, а за деякими даними 25%. У чому ж унікальність цього ґрунту і чому його так мало на планеті?
Почнемо з того, що утворюється чорнозем виключно в умовах помірного клімату степів і лісостепів, який дає змогу рослинним решткам повільно розкладатися в ґрунті. Унаслідок цього в ньому накопичується гумус - це та сама речовина, що робить землю родючою і надає їй незвичайно чорного кольору. Власне, ось чому чорнозем називають чорноземом - через його колір, що буквально означає "чорна земля".
Крім гумусу, у чорноземних ґрунтах також містяться:
Завдяки грудкуватій і зернистій структурі чорнозем працює як губка - добре пропускає воду і повітря, і тим самим створює ідеальні умови для розвитку кореневих систем.
Високий відсоток гумусу в українському чорноземі утворюється завдяки ідеальним умовам у лісостеповій та степовій зонах. Посушливі та вологі періоди року чергуються між собою, а зимове промерзання сповільнює розкладання органічних решток - завдяки цьому вони поступово накопичуються в ґрунті. Важливу роль відіграє і ґрунтоутворювальна порода - найчастіше це лесовидні суглинки, які багаті на кальцій, він допомагає закріплювати гумус і робить чорнозем таким стійким і родючим.
В інших кліматичних зонах планети, типу тропіків або субтропіків, розкладання органіки через високу температуру і вологість відбувається дуже швидко - вона перетворюється на вуглекислий газ і воду і просто не встигає накопичуватися в ґрунті. Те, що встигло накопичитися, вимивають тропічні дощі - ось чому кількість гумусу там рідко перевищує 1-2%. Для порівняння в українських чорноземах кількість гумусу сягає 9%, а часом і 15%. Це робить ґрунт надзвичайно поживним і дає змогу вирощувати багатий урожай без додаткових добрив.
Окрім України, чорноземні ґрунти є також в Угорщині, Чехії, Польщі, Білорусі, РФ. У Північній Америці чорноземи розташовані в регіоні Великих рівнин США, у Південній Америці - Аргентині та Уругваї, в Азії - у степах Казахстану, Сибіру, в окремих районах Монголії та Китаю.
Але, як уже говорили, Україна має одну з найбільших чорноземних територій і найбагатший чорнозем, який формувався протягом тисячоліть. У деяких регіонах України шар чорнозему сягає півтора метра, у більш типових місцях - 50 см. Про його родючість колись казали: "Земля така добра, що посадиш голоблю, то виросте тарантас". За часів Другої світової німці вивозили український чорнозем із країни цілими вагонами - настільки цінним вважається цей родючий шар землі.
Де в Україні найбільше чорноземів:
Водночас експерти дедалі частіше говорять про загрозу зникнення чорноземів: через інтенсивне землеробство, ерозію від дощів і вітру, забруднення хімікатами земля виснажується. Вихолощують землю й монокультури - пшениці, кукурудза, соняшник - які українські горе-фермери висаджують із року в рік, не дотримуючись сівозміни й використовуючи надмірну кількість добрив. У гонитві за "довгим карбованцем" вони просто знищують унікальний родючий ґрунт.
Щоб не виснажувати чорноземи, важливо застосовувати дбайливі методи землеробства і стежити за їх дотриманням на державному рівні - наприклад, дотримуватися тієї ж сівозміни. Чергування культур із бобовими допомагає повернути в ґрунт азот, а мінімальна обробка ґрунтів, така як no-till (від англ. no tillage - "без обробітку"), зберігає структуру землі та не дає їй розмиватися або видуватися вітром. Органічні добрива та захисні лісопосадки також допомагають уберегти ґрунт і зробити його стійким до зміни клімату.