Розповідаємо, що відбувалося на той момент у країні, коли показували "Лебедине озеро" на всіх телеканалах.
Ті, хто застав 1991 рік, напевно пам'ятають і знамените "Лебедине озеро" на екранах телевізорів. Протягом трьох днів один і той же балет йшов на всіх каналах, немов час у країні завмер. Для людей старшого віку це видовище було знайомим: подібний "балет без кінця" вони бачили і раніше й вже здогадувалися, в чому може бути причина. Чому "Лебедине озеро" показували по телевізору в СРСР і пострадянському просторі цілими днями, які події за цим стояли і чому "крутили", власне, Чайковського, а не КВН - розповідаємо далі.
Час, коли показували "Лебедине озеро" на всіх каналах, в СРСР був не тільки в 1991-му. Але майже завжди це було тривожним сигналом: в країні сталося щось серйозне, а попереду очікуються непрості часи. Знаменитий балет Чайковського ставав своєрідною паузою - його ставили в ефір в моменти криз, політичних змін або загальнонаціональної жалоби.
"Лебедине озеро" з'являлося на екранах:
Вперше балет "Лебедине озеро" радянські глядачі побачили в 1982 році - замість концерту до Дня міліції. Привід був трагічним: помер Брежнєв. Потім цей прийом повторювали ще двічі - після смерті Андропова і Черненка.
У 1991 році радянська влада перевершила саму себе: під час спроби перевороту ДКНС - серпневого путчу - балет транслювали по ТБ три дні поспіль. Втім, існує й інша версія: нібито трансляція балету була запланована за два тижні до путчу і випадково збіглася з цією подією. Збіг виглядав надто символічним, щоб у нього легко повірили.
Але чому показували саме балет, а не якусь розважальну передачу? По-перше, будь-яку "розважалку" в траурні дні забороняли ставити на ТБ. Балет же вважався символом класичного мистецтва, нейтральним і висококультурним контентом. Деякі діячі культури навіть називали такі трансляції "просвітницькими" - мовляв, у мільйонів людей, які ніколи не бували в Великому театрі, з'явився шанс побачити легендарну постановку Чайковського і Григоровича.
Але головна причина була, звичайно, інша. Балет тривав довго, не містив слів і відволікав від реальності. Таким чином влада прибирала з телеефіру новини - знижувала градус тривоги, уникала паніки, незручних висновків і вигравала час.
Уже в пострадянський час "Лебедине озеро" іноді ставили під час технічних перерв або для синхронізації мовлення каналів. Сьогодні мало хто згадає, коли востаннє показували "Лебедине озеро" по телевізору - не рахуючи 1991 року. Хочеться вірити, що цей останній раз для наступниці СРСР вже не за горами. Історія зазвичай не підводить - вона просто любить робити паузи перед фіналом.
Раніше ми розповідали, які продукти були в СРСР, скільки вони коштували і що було "шаленим" дефіцитом.