Як і багато інших напоїв, пиво часто купували саме на розлив.
Як і багато інших продуктів, пиво в СРСР не вирізнялося різноманітністю. Було кілька популярних сортів із різним смаком і вмістом алкоголю. Однак дефіцитними були не лише деякі види пива, а й тара, що призвело до доволі незвичних способів розливу цього напою – зокрема по пакетах.
Одним із найпоширеніших і найвпізнаваніших сортів пива в СРСР було "Жигулівське". Це був лагер із вмістом алкоголю на рівні 2.8-3.2%.
Інші популярні сорти:
Цікавою темою є й те, скільки в СРСР коштувало пиво. Приміром, за півлітровий кухоль "Жигулівського" просили 22 копійки, а пляшка пива того ж об'єму коштувала вже 37 копійок.
У СРСР часто купували пиво на розлив. Тара була дефіцитною: скляні пляшки використовувалися по кілька разів. Тоді бляшані банки, які можна зустріти на полицях магазинів сьогодні, масово не виробляли.
Пиво в пляшках знайти в ті часи теж не завжди вдавалося. Але популярними були "точки", де стояло пиво в бочках – СРСР часто продавав напої, розливаючи їх із жовтих цистерн. Щось подібне можна зустріти навіть зараз, проте здебільшого так продають квас.
Через дефіцит тари, пиво СРСР у банці зустрічалося досить часто. Особливо популярним вибором були трилітрові банки, адже в них вміщалося багато напою. У сільській місцевості люди приходили по пиво навіть із бідонами.
Але куди більш дивним способом розливу сучасному поколінню здається пиво в пакетах – СРСР практикував і таке. У 80-х роках народним "хітом" стали поліетиленові пакети з трубочкою. Напій пили відразу, а самі пакети можна було купити на місці розливу.
Хоча це був і не найзручніший спосіб вживання пива, проте коли банки під рукою не було, використовувався такий "лайфхак".