Неймовірно низькі температури було зафіксовано в найвищій частині льодовикового щита, на висоті від 3800 до 4050 метрів над рівнем моря.
Найхолодніше місце на Землі - Східно-Антарктичне плато. У цій безлюдній пустелі 23 липня 1983 року температура повітря на станції "Восток" опустилася приблизно до -89,2 °C, що значно нижче за середньорічну температуру тут. Про це пише IFLScience.
Зазначається, що відтоді на віддаленому Східно-Антарктичному плато були зафіксовані ще нижчі температури.
Дослідники з Національного центру даних зі снігу та льоду при Університеті Колорадо в Боулдері вивчили супутникові дані, зібрані в період з 2004 до 2016 року по всій Східній Антарктиді. Результати показали, що в деяких районах Східно-Антарктичного плато над станцією "Восток" температура під час полярної ночі, у самий розпал зими, коли сонце не світить місяцями, досягала близько -98 °C.
Цікаво, що неймовірно низькі температури було зафіксовано в найвищій частині льодовикового щита, на висоті від 3800 до 4050 метрів над рівнем моря. Дослідники також зазначили, що "ультрахолодні умови" частіше виникають за наявності потужного антарктичного полярного вихору - вихрової маси потужного вітру, що оточує континент і замикає холодне повітря всередині себе, немов невидима стіна. У статті сказано:
"Це природні температури, створені самою природою. Однак у лабораторних експериментах з використанням високотехнологічного обладнання штучно створювалися набагато нижчі температури".
Зазначається, що абсолютний нуль - 0 градусів Кельвіна або -273,15 °C (-459,67 °F) - це фундаментальна фізична межа можливого зниження температури. Третій закон термодинаміки свідчить, що ця точка недосяжна, але вчені рішуче налаштовані наблизитися до неї дедалі ближче й ближче.
У 2021 році група німецьких учених встановила новий рекорд найнижчої температури, будь-коли зареєстрованої, охолодивши газ до 38 пікокельвінів - лише за кілька кроків від абсолютного нуля.
Вони зробили це, скинувши квантову матерію з гігантської вежі. Близько 100 000 атомів рубідію були завантажені в магнітну пастку, розташовану на вершині 110-метрової вежі. Пастка діяла як "лінза матерії і хвиль", стискаючи атоми з такою точністю, що вони колапсували в конденсат Бозе-Ейнштейна (БЕК) - химерний квантовий стан, в якому тисячі атомів рухаються як єдина, примарна частинка-хвиля. Потім атоми були скинуті. Після вимкнення пастки конденсат розширювався і охолоджувався ще сильніше, падаючи з вежі. Прилади відстежували його двосекундне падіння, фіксуючи кожен рух цієї надхолодної квантової хмари.
Цікаво, що в людському розумінні це не зовсім холодно, але за температури в кілька десятків пікокельвінів це холод, за якого атоми ледь рухаються, а звичайні закони матерії поступаються місцем дивному царству квантової фізики.
Відповідно до закону ООН, прибережні країни або держави з архіпелагами мають суверенітет над своїми територіальними морями, тобто водами завширшки до 22 км від їхніх берегів, включно з повітрям над ними та морським дном під ними. Однак цей період може бути коротшим, якщо дві держави розташовані ближче одна до одної.