Масштабне дослідження ДНК пролило світло на генетичну історію мешканців українських земель.
Останні десятиліття принесли революцію у вивченні людського геному. Прогрес у цій галузі науки також сприяв дедалі ширшому аналізу викопної ДНК. Цим терміном позначається дослідження генетичного матеріалу, що походить від людей, які померли дуже давно, зокрема в доісторичні часи.
Часто такі дослідження викликають багато емоцій. Так було і з спробою визначити походження слов'ян на основі аналізу ДНК. Тим часом міжнародна група вчених з України, Естонії та Великої Британії вирішила вивчити геном мешканців сучасної України протягом століть, пише National Geographic. Які результати були отримані?
Результати аналізів були опубліковані на сторінках наукового журналу Science Advances. Через великий масштаб дослідження в проєкті були задіяні десятки людей. Дослідженням керувала доктор Лехті Сааг з Інституту геноміки Тартуського університету спільно з професором Марком Томасом з Університетського коледжу Лондона та Понтусом Скоглундом з Інституту Френсіса Кріка.
Дослідження було б неможливим без українських дослідників, зокрема другої авторки статті Ольги Утевської, яка зараз є стипендіаткою програми MSCA4Ukraine в Тартуському університеті, а також численних археологів, які досі активно проводять розкопки в Україні – попри війну та оборону від російського загарбника.
Для цілей дослідження вчені вивчили зразки зубів і кісток 91 померлого, виявлених на археологічних стоянках по всій Україні, хоча найбільше – у східній частині країни. Це були люди, які жили приблизно з 9000 року до н. е. до 1800 року нашої ери.
Результати підтвердили припущення дослідників. Генетичний матеріал у цьому регіоні був дуже гетерогенним, тобто різноманітним, у період від 3500 до приблизно 500 років тому. "Коротко кажучи, наше дослідження виявляє різноманітний спектр походження предків у регіоні України в часі внаслідок частих переміщень, асиміляції та людських контактів", – роблять висновок вчені.
Північне Причорномор'я, що включає сучасну Україну, протягом століть було перехрестям для мігруючих народів з багатьох напрямків. Воно з'єднувало велику євразійську степ із Центральною Європою. Наприклад, дві тисячі років тому на узбережжі Чорного моря були грецькі колонії.
На підставі аналізів дослідники помітили, що наприкінці епохи бронзи мешканці нинішньої території України були генетично схожі на людей, які жили в той час у решті Європи. Це була суміш європейських корінних мисливців-збирачів, ранніх землеробів, які прибули в VI тисячолітті з Анатолії, та степових народів, що займалися скотарством. І ці компоненти ДНК присутні в регіоні України з того часу до сьогоднішнього дня.
Наступна зміна в геномі людей, що живуть у Понтійському регіоні, відбулася в період від раннього залізного віку до середньовіччя. Тоді зі сходу прийшли кочівники, зокрема скіфи, гуни чи готи, які в різній мірі схрещувалися з місцевим населенням.
Вчені визнають, що брали зразки ДНК переважно у померлих, які могли бути іммігрантами в Понтійській зоні. Проте генетичний профіль, схожий на сучасних українців, зберігався в регіоні протягом кількох тисячоліть.
"Незважаючи на явні ознаки високої міграційної активності, зокрема зі Східної Азії, а також істотну домішку [у ДНК – прим. ред.], ми відзначаємо основний автохтонний компонент українського походження, принаймні, з часів епохи бронзи", – підсумовують дослідники.
Раніше УНІАН повідомляв, що нещодавно українець переїхав із США до Бразилії та назвав 7 причин.