За словами експерта, різні підходи Вашингтона до "осі зла" мають логічне пояснення.
Поки світ спостерігає за загостренням конфлікту на Близькому Сході, виникає логічне питання: чому Білий дім обирає радикальні методи проти Тегерана, проте демонструє стриманість щодо Пхеньяна. Про це пише професор міжнародних відносин Пусанського національного університету Роберт Е. Келлі у своєму матеріалі для 19FortyFive.
Як зазначає автор, адміністрація Дональда Трампа шукає різні виправдання для бомбардувань Ірану – від зміни режиму до безпеки Ормузької протоки. Проте ключова різниця між цими двома кейсами полягає не лише у наявності ядерної зброї, а й у позиції сусідніх держав.
"Запуск превентивної війни проти Ірану вже давно став більш здійсненним, ніж проти Північної Кореї, тому що наші місцеві союзники на Близькому Сході підтримали це, тоді як наші місцеві союзники в Північно-Східній Азії були обережними або навіть прямо виступали проти", – пояснює він.
За наявними даними, США мали три реальні шанси вдарити по КНДР:
За словами професора, Ізраїль та країни Перської затоки сьогодні фактично підштовхують США до дій проти Тегерана.
Як зазначається у тексті, зміна режиму в Ірані та повернення Ормузької протоки до статусу вільного шляху (без плати на користь іранців), ймовірно, вимагатиме не лише авіаударів, а й наземного вторгнення.
"Іронічно, що згода союзників у Перській затоці сьогодні може стати проблемою для Трампа. Він явно хоче виходу, тоді як союзники США хочуть, щоб він завершив справу", – підсумовує автор.
Раніше УНІАН писав, що США почали використовувати українську систему протидії дронам після серії атак з боку Ірану.
Йдеться про розгортання цієї технології на американській авіабазі в Саудівській Аравії, де фіксували удари безпілотників і ракет. Система допомагає виявляти й відстежувати дрони та координувати їх перехоплення, а українські фахівці навіть навчають американських військових її використанню.