Для комах дуже привабливим є запах та температура тіла людини.
Вчені дослідили поведінку комарів, що переносять малярію, та виявили, що комахи не літають безцільно. Нове дослідження, опубліковане в журналі Current Biology, показало, що комарі вловлюють людський запах і цілеспрямовано слідують за ним, доки не знайдуть місце для атаки, пише earth.com.
Дослідники вивчали комарів у Замбії. Вони побудували спеціальну клітку на відкритому повітрі об'ємом 990 кубічних метрів. Спостерігаючи за комарами, вони виявили, що запах з вражаючою точністю спрямовує комарів до людей.
"Найважливішим сигналом було не лише тепло, а й суміш хімічних речовин, що передаються по повітрю та піднімаються від тіл, що сплять", - йдеться у дослідженні.
Роботу очолив Конор Дж. МакМеніман, доктор філософії, зі Школи громадського здоров'я Блумберга (JHBSPH). Його дослідження зосереджені на сенсорній біології комарів та на тому, як запах людини впливає на те, як ці комахи шукають господарів.
Учені протестували сотні самок малярійних комарів вночі, використовуючи підігріті посадочні майданчики та контрольовані потоки повітря. Під час тестів комари послідовно обирали запах одних людей замість інших, повертаючись до цього ж запаху ніч за ніччю. При цьому температура мала значення лише тоді, коли запах приводив комах достатньо близько до цілі, і тоді це допомагало остаточно приземлитися на штучну шкіру.
Замбійська польова система підтверджує, що запах залишається головним сигналом на великих відстанях, а зір і тепло відіграють резервну роль лише після виявлення запаху. Відомо, що комари відчувають запахи, що складаються з летких органічних сполук. Ці гази легко випаровуються зі шкіри та через дихання і переносять інформацію по повітрю.
Лабораторні дослідження пов'язали сильний потяг комарів до комбінацій запахів аміаку та молочної кислоти з коротколанцюговими кислотами. Реакція комарів була набагато сильнішою на ці суміші, ніж на будь-який окремий інгредієнт окремо.
Окреме дослідження пов'язало привабливість людей для комарів з вищим рівнем певних шкірних кислот, що накопичуються протягом кількох днів. Молекулярні дані вказують на те, що рецептори у комарів специфічно реагують на ці коротколанцюгові кислоти.
Дослідники подавали повітря з наметів, у яких спали волонтери, до підігрітих цілей із температурою, близькою до людської шкіри. А потім фіксували приземлення комарів.
Виявилося, що повний потік людських запахів сильно приваблював цих комах. Найпривабливіші люди виділяли більше певних карбонових кислот, а найменш привабливі - менше цих кислот і більше евкаліптолу.
Один із підходів полягає у використанні найпривабливіших для комарів кислот у пастках, щоб відволікати їх від людей. Інший дозволяє пом’якшити хімічний профіль людини, аби ускладнити її виявлення. Ефективний захист, імовірно, потребуватиме одночасного налаштування кількох компонентів аромату та впливу на сенсорні рецептори комарів. Отримані дані також можуть допомогти службам охорони здоров’я краще планувати заходи, використовуючи сітки і обприскування, а також пастки із налаштованим запахом, щоб зменшити ризик передачі хвороб.
Нагадаємо, що нещодавно комарів почали знаходити далеко на Півночі. Вперше ці комахи дісталися Ісландії. Вчені припускають, що тепер вони залишаться на цьому острові.