Американські ВМС розпочали будівництво цих кораблів у 1938 році.
США побудували лінкори класу "Айова" для дуелі, яка так і не відбулася. Жоден із чотирьох кораблів цього класу жодного разу не вистрілив по ворожому лінкору.
Як пише колишній старший директор з питань національної безпеки в Центрі національних інтересів Гаррі Дж. Казіаніс у своїй статті для 19FortyFive, під час Другої світової війни цим лінкорам доводилося виконувати практично будь-які завдання, за винятком класичної дуелі, на яку розраховували їхні конструктори.
Експерт нагадав, що загалом було побудовано чотири лінкори класу "Айова": "Айова", "Нью-Джерсі", "Міссурі" та "Вісконсін". Він зазначив, що ці кораблі були швидкими та потужно озброєними. Загалом вони були озброєні 36 головними гарматами.
Казіаніс підкреслив, що відсутність дуелі лінкорів не була ознакою невдалої конструкції. Американські ВМС приступили до створення цих кораблів у 1938 році, щоб отримати лінкори, які зможуть наздогнати швидкі японські кораблі класу "Конго" та діяти спільно з новітніми авіаносцями флоту.
У підсумку американські ВМС отримали проект водотоннажністю 45 000 тонн, озброєний 16-дюймовими гарматами Mark 7 калібру 50, що стріляють 1225-кілограмовими снарядами.
На момент вступу "Айови" та "Нью-Джерсі" у бойові дії на Тихому океані в 1944 році авіаносці стали основною наступальною зброєю флоту. Нові лінійні кораблі провели більшу частину війни, захищаючи авіаносці від атак з повітря, виконуючи функції флагманських кораблів, проводячи зачистки на поверхні та застосовуючи свої великокаліберні гармати проти островів і промислових об’єктів.
Загалом було санкціоновано будівництво шести корпусів лінійних кораблів типу "Айова", проте до ладу увійшли лише чотири. Експерт зазначив, що кораблі "Іллінойс" і "Кентуккі" залишилися недобудованими, оскільки пріоритети воєнного часу змістилися в бік авіаносців, підводних човнів і десантних суден.
Усі чотири лінкори брали участь у бойових діях проти Японії, але вирішальної битви лінійних кораблів, яку передбачали їхні конструктори, так і не відбулося.
Казіаніс нагадав, що "Айова" та "Нью-Джерсі" провели свої найважливіші бойові дії на поверхні під час операції "Хейлстоун" у лютому 1944 року. Після того як авіація з авіаносців завдала удару по японській базі в Труку, ці два лінкори приєдналися до крейсерів та есмінців у переслідуванні суден, що намагалися втекти. Американські сили допомогли знищити легкий крейсер "Каторі" та есмінець "Майкадзе", тоді як есмінець "Новакі" зумів втекти.
"Айова" та "Нью-Джерсі" ледь не зіткнулися з японськими лінкорами віч-на-віч під час битви в затоці Лейте в жовтні 1944 року. Обидва кораблі входили до складу Третього флоту адмірала Вільяма Хелсі, коли той направив швидкі авіаносці та лінкори на північ у погоню за японською відволікаючою авіаносною групою.
Після цього Центральна група віце-адмірала Такео Куріти пройшла через протоку Сан-Бернардіно й атакувала невеликі ескортні авіаносці та есмінці "Таффі-3". Зрештою Хелсі направив "Айову", "Нью-Джерсі" та інші швидкохідні кораблі на південь, але Куріта на той час уже відступив.
Експерт зазначив, що "Вісконсин" приєднався до швидкохідної авіаносної групи наприкінці 1944 року. Він пережив тайфун "Кобра", забезпечував прикриття ударів по Лусону, підтримував операції в районі Іводзіми та Окінави й обстрілював промислові об’єкти в Японії. Його головна батарея використовувалася для обстрілу берегових цілей, а не для ведення вогню по кораблях противника.
"Міссурі" прибув у зону бойових дій на початку 1945 року. Він прикривав авіаносці під час ударів по Токіо, обстрілював Іводзіму та Окінаву і 11 квітня пережив удар камікадзе, отримавши лише незначні пошкодження. У липні він приєднався до атак на основні японські острови та обстрілював промислові об'єкти в Мурорані на Хоккайдо та на Хонсю.
У травні 1945 року "Міссурі" став флагманом Третього флоту адмірала Хелсі. 29 серпня він увійшов у Токійську затоку. Чотири дні по тому на його палубі представники Японії та союзників підписали офіційні документи про капітуляцію.
Раніше стало відомо, що американський лінкор USS Texas (BB-35) – єдиний вцілілий військовий корабель США, який брав участь і в Першій, і у Другій світових війнах, – готується до переїзду на нове постійне місце базування. Після масштабної реставрації судно планують встановити в порту Галвестон, а оновлений музей відкрити для відвідувачів наприкінці 2026 або на початку 2027 року.
USS Texas став першим лінкором-музеєм у США ще в 1948 році, проте десятиліття експлуатації під відкритим небом призвели до критичного зносу корпусу. У 2022 році корабель перевели в сухий док, де розпочалася одна з наймасштабніших реставрацій військово-морської пам’ятки в історії країни. Вартість робіт сягнула 75 мільйонів доларів.