Науковці вважають, що художник випадково зобразив на портреті ознаки спадкового порушення обміну холестерину.
Знаменита картина Мона Ліза, створена Леонардо да Вінчі на початку XVI століття, може містити перше в історії зображення спадкової хвороби, яку медицина офіційно визнала лише у XIX столітті.
Йдеться про сімейну гіперхолестеринемію – генетичний розлад, через який організм не здатен нормально виводити "поганий" холестерин, пише Wionews.
Науковці звернули увагу на дві деталі портрета: жовтувату пляму біля лівої повіки жінки та невеликий набряк на правій руці. У сучасній медицині ці симптоми відомі як ксантелазма та ксантома – характерні ознаки підвищеного рівня холестерину.
Дослідження, опубліковане у 2008 році в журналі Current Cardiology Reviews, припускає, що модель картини – Ліза Герардіні – могла страждати саме на сімейну гіперхолестеринемію.
Автор дослідження, норвезький лікар Лейв Осе, заявив, що картина да Вінчі може бути першим зафіксованим зображенням цієї хвороби в історії.
При цьому сам портрет був написаний приблизно у 1506 році, тоді як офіційний медичний опис сімейної гіперхолестеринемії з’явився лише у 1852 році – через 346 років.
За даними істориків, Ліза Герардіні померла у віці 37 років. Точна причина її смерті невідома, однак науковці зазначають, що сімейна гіперхолестеринемія значно підвищує ризик серцево-судинних захворювань у молодому віці.
Лікарі також нагадують, що ефективне лікування підвищеного холестерину з’явилося лише у XX столітті після створення статинів.
Дослідники вказують, що схожі симптоми були помічені і на "Портреті старої жінки", написаному у 1663 році голландським художником Франсом Халсом.
Втім, саме робота да Вінчі вважається найдавнішим можливим "медичним свідченням" спадкового високого холестерину в історії мистецтва.