Активні спроби максимізувати щастя послаблювали подальший самоконтроль.
Існує різниця між тим, щоб робити щось, що може покращити життя, і щоденною перевіркою того, чи приносить це вам достатньо щастя. Як пише scienceblog.com, у дослідженні 2025 року, опублікованому в журналі Applied Psychology: Health and Well-Being, припускається, що активне прагнення стати щасливішим може мати несподівані негативні наслідки.
Дослідники стверджують, що активні спроби максимізувати щастя послаблювали подальший самоконтроль: учасники ставали більш вразливими до спокус і швидше здавалися під час виконання складних завдань. На їхню думку, постійний моніторинг та управління щастям можуть споживати ті самі розумові ресурси, які необхідні для повсякденної поведінки, яка сприяє його створенню.
Так, у першому дослідженні людей запитували про їхню схильність до пошуку щастя та про невдачі у самоконтролі в повсякденному житті. Частіший пошук щастя був пов’язаний із більшою кількістю зафіксованих невдач.
У другому дослідженні було додано поведінковий показник. Учасники ранжували списки товарів, і люди, які показали вищі результати у пошуку щастя, витрачали на це менше часу.
У третьому дослідженні учасники бачили рекламу, яка або підкреслювала щастя, або слугувала контрольною. Потім їм давали велику миску шоколадних цукерок, пропонували з’їсти стільки, скільки вони захочуть, і вони оцінювали смак цукерок. Ті, хто був налаштований на прагнення до щастя, з’їли більше. Дослідники розглядали цю різницю як більшу вразливість до провалу самоконтролю після пошуку щастя.
У заключному експерименті вимірювалася наполегливість. Люди багаторазово обирали між парами повсякденних продуктів. Одній групі було запропоновано вибрати той предмет, який зробить їх щасливішими, тоді як у контрольній групі основну увагу приділяли точності вибору. Потім учасники виконували складне розумове завдання. Група, орієнтована на щастя, здалася раніше.
Вчені інтерпретують чотири дослідження з точки зору обмежених ресурсів. Згідно з цією моделлю, безперервне регулювання емоцій спирається на ту саму обмежену здатність, яка необхідна для самоконтролю та наполегливості.
Автори вважають, що хронічне прагнення до щастя може послаблювати саморегуляцію, приводячи до виборів, які ускладнюють підтримку щастя і вимагають ще більших зусиль для його управління.
Це не робить позитивні емоції підозрілими. Це свідчить про те, що метод має значення. Людина може готувати їжу разом з кимось, гуляти на свіжому повітрі або занурюватися в складний проєкт, не перевіряючи постійно, чи приносить ця діяльність необхідну кількість щастя.
Раніше психологи назвали одну просту помилку, яка позбавляє вас щастя та радості життя.