Майже 2000 аркушів рукописів і малюнків Леонардо да Вінчі вперше за 500 років зібрано разом.
Майже 2000 аркушів рукописів і малюнків Леонардо да Вінчі були реконструйовані в новому онлайн-архіві – вперше з кінця XVI століття ці роботи одного з найвідоміших винахідників в історії можна читати повністю і в правильному порядку.
Проєкт оцифрування під назвою "Leonardotheka 2.0" був реалізований дослідниками Музею Галілея у Флоренції спільно з британським Трастом Королівської колекції, міланською бібліотекою Veneranda Biblioteca Ambrosiana та Biblioteca Leonardiana у Вінчі, Тоскана. Частини записів Леонардо були розділені – іноді розрізані прямо посередині сторінки – кілька століть тому і розійшлися по різних установах, пише Smithsonian Magazine.
За допомогою інструменту Leonardotheka 2.0 – який зіставляє матеріал сторінок, їхні властивості, водяні знаки та розміри оцифрованих розрізнених документів – дослідникам вдалося відновити 50 унікальних сторінок із розрізненої спадщини Леонардо.
Серед найбільш примітних відновлених сторінок – малюнок коня в парі з ескізом войовничого солдата та механічних блоків. Вчені вважають, що це міг бути фінальний ескіз Леонардо для амбітного проєкту, який так і не втілився в життя: кінного монумента Франческо Сфорца, відомого також як "Кінь Леонардо".
Ще одна відновлена сторінка поєднала проект машини для виробництва голок із фрагментом, який був від неї відрізаний. На зворотному боці цього відрізаного фрагмента були намальовані два звивисті дракони.
"Leonardotheka 2.0 відкриває вченим у всьому світі безпрецедентні можливості для вивчення величезного й безцінного масиву інформації, що міститься в рукописах Леонардо да Вінчі", – йдеться у заяві Паоло Галлуцці, колишнього директора Музею Галілея та творця Leonardotheka. "Цей інноваційний інструмент знаменує початок нової і вельми перспективної ери досліджень художньої, наукової та літературної спадщини генія з Вінчі".
В останні десятиліття життя Леонардо зберігав колекцію винаходів та інженерних проектів, яка постійно поповнювалася, – включаючи креслення знаменитої літальної машини, клавесина-віоли, гвинта Архімеда та вічного колеса – в одному великому фоліанті.
Але після його смерті в 1519 році цей єдиний твір був розділений за тематичним принципом: одна частина присвячена технічним наукам, інша – теоретичному мистецтву. Винуватець – італійський скульптор Помпео Леоні.
Пізніше зять Леоні продав велику наукову колекцію графу Галеаццо Арконаті, який у 1637 році передав її в дар бібліотеці Veneranda Biblioteca Ambrosiana. Вона отримала назву Codex Atlanticus. Колекція більш художніх робіт опинилася в Королівській колекції Англії близько 1670 року – імовірно, як подарунок королю Карлу II.
Проект Leonardotheka, що стартував у 2017 році, у цифровому вигляді виправляє те, що Музей Галілея називає "катастрофічним втручанням" Леоні.
"Модель Leonardotheka створює вагомий прецедент того, як культурні інститути можуть і повинні зберігати інтелектуальний контроль над своїми цифровими проектами, протистоячи спокусі делегувати цю відповідальність комерційним платформам", – каже Роберто Феррарі, виконавчий директор Музею Галілея.
В епоху стрімкого розвитку штучного інтелекту цей проект нагадує нам, що справжня цінність цифрових гуманітарних наук полягає у готовності академічних інститутів брати на себе пряму відповідальність за формування інструментів, за допомогою яких ми досліджуємо та осмислюємо нашу спільну спадщину, додав він.
Раніше УНІАН повідомляв, що у Фінляндії вчені розкрили таємниці загадкової людини, похованої 400 років тому.