Як зазначила філологиня, замість "стоит как вкопанный" українською мовою, зокрема, можна сказати "остовпіти".
Чимало українських та російських виразів виникло не завдяки фантазії письменників і навіть не з глибин народної творчості, а з цілком реальних історичних подій – багато з яких сьогодні видаються майже немислимими.
Один із відомих прикладів – фразеологізм "стоит как вкопанный". Він широко вживається у побуті і хоча про те, що означає вкопаний у цьому контексті, не складно здогадатися, мало хто знає, чому саме така форма вислову закріпилася в мовленні.
На думку філологів, ця фраза пов’язана з особливим видом покарання, що застосовувався в Росії за часів царя Олексія Михайловича – приблизно в період повстання Хмельницького. Це була смертна кара для жінок, визнаних винними у вбивстві власного чоловіка, так званому "мужеубивстві".
Засуджену в таких випадках заживо закопували в землю – по шию або по груди – зазвичай просто на міській площі чи в іншому людному місці, де вона залишалася під наглядом до самої смерті.
Таке жорстоке покарання пояснювалося тогочасним розумінням самого злочину: умисне вбивство чоловіка розглядалося як посягання на порядок у родині, встановлений як державою, так і Богом.
При цьому для чоловіків, які вбивали своїх дружин, покарання тривалий час було значно м’якшим: їх могли випороти батогом, відправити під нагляд або застосувати інші тілесні стягнення.
Втім, у XVIII столітті покарання було скасовано, і з часом те, що значить стоит как вкопанный, перестало асоціюватися безпосередньо з законом.
З певного моменту вислів почав уживатися як іронічно перебільшене застереження, передусім адресоване жінкам з боку чоловіків, а згодом він і взагалі втратив своє первісне значення, перетворившись на звичну метафору стану остовпіння.
Наукова співробітниця Інституту енциклопедичних досліджень НАН України Олеся Сулима пояснила у коментарі УНІАН, як розуміти вираз "стоит как вкопанный" у сучасному мовленні та які у нього є українські відповідники.
За її словами, означає цей вираз стан, коли людина стоїть абсолютно нерухомо, ніби завмерла на місці. При цьому, як продовження фрази, людину часто порівнюють із предметом, який міцно закріплений у землі, наприклад зі стовпом, палею або кілком.
Як додала мовознавиця, зазвичай йдеться про метафоричне перенесення значення: тобто коли властивості неживого об’єкта переносяться на людину. Хоча, на її думку, таке порівняння також може виникати через зовнішню схожість чи подібність ситуації – коли людина раптово зупиняється від подиву або страху, вона може виглядати так, наче її вкопали в землю.
Щодо фразеологічних відповідників, Сулима зазначила, що в українських мові існує кілька близьких за змістом варіантів, які передають той самий стан заціпеніння або нерухомості.
Зокрема, вона назвала такі фрази:
Окремо вона зауважила, що замість російського вислову в українській мові також вживаються дієслівні форми, які передають той самий стан:
"Замість "стоит как вкопанный" українською мовою можна сказати також "заціпеніти", "остовпіти".
Таким чином не обов'язково постійно використовувати саме цей варіант – у мовленні його можна замінити схожими за змістом українськими альтернативами.
Раніше ми писали, чим відрізняється прислів'я від приказки.