У красивої і популярної породи коргі багато переваг, але перед тим, як завести цю собаку, слід також знати і про її особливості.
Собаки породи коргі, або як їх ще часто називають королівський коргі, стали популярними завдяки британській королеві Єлизаветі II. Тож часто люди купують собі "декоративного собаку", як у королеви, навіть не припускаючи, що ця порода - далеко не "няшка". Що важливо знати перед покупкою коргі, у чому її реальні плюси та які є неочевидні складнощі у вихованні та догляді за цим собакою, УНІАН запитав у кінолога.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, чому собака нахиляє голову набік, коли ви з ним розмовляєте.
Як розповіла УНІАН кінолог-інструктор, фахівець з поведінки собак і співзасновник школи Pink Puppy Рія Смульська, плюси й мінуси породи коргі - це суб'єктивна річ. Головна перевага - це, звісно, її зовнішність. Багатьом людям подобається, який вигляд має коргі - вони милі, пухнасті, у них гарні забарвлення. Ці собаки компактні, і це теж плюс, особливо для жителів міст.
Водночас у породи є неочевидні риси, які можуть стати мінусами, якщо людина не знає особливостей.
"Коргі - не просто мила мордочка, не звичайний компаньйон, а повноцінна вівчарка на коротких ніжках, пастух", - пояснює кінолог.
Зазвичай це досить витривалі собаки, які залюбки беруть участь у фізичних активностях. Тобто, про коргі треба думати не як про декор, а як про звичайного великого "вівчара", тільки на коротких лапках і з усіма наслідками, що випливають.
У коргі - живий розум, і вона потребує того, щоб цей розум був чимось зайнятий - пса необхідно дресирувати і щодня довго вигулювати, мінімум дві години на день. Якщо активному і працьовитому псу давати достатнє навантаження, то залишок дня буде просто спати. Але якщо ви не знайдете часу для занять зі своїм коргі, то він сам знайде собі заняття - і, повірте, воно навряд чи вам сподобається.
Маленький і акуратний на вигляд, собака коргі важить не 5 і навіть не 10 кг - середня вага вельш-коргі-кардигана 12-15 кг, а вельш-коргі-пемброк важить до 12 кг. "Вони досить великі насправді. Це теж часто для людей стає сюрпризом - найчастіше, купуючи цуценя, вони не знають, який вигляд мають дорослі собаки, не пробують узяти їх на руки, і реалістично не оцінюють, скільки вони насправді важать", - каже експерт.
За словами фахівця, дуже багато власників коргі, для яких це був перший собака, говорили, що мріяли брати з собою цього пса під час подорожей до салону літака - туди ж можна пронести лише 8 кілограмів (разом із переноскою), і це приблизно третина дорослого коргі.
Від цього не застрахований жоден собака, запевняє фахівець, але, щоб уникнути таких проблем, потрібно слідкувати за навантаженнями, зокрема, за тим, щоб "нерозігрітий" пес не робив різких рухів. "Тобто, якщо він щойно прокинувся і потягнувся, і ви пішли гуляти, то одразу не потрібно кидати м'ячик. Спочатку собака має просто порухатися, розім'ятися. Така дрібниця може зберегти псу здоров'я на довгі роки", - радить Рія.
Ви не зможете поселити коргі на вулиці, у вольєрі - собаку треба тримати у квартирі або в будинку. Цьому собаці, як і будь-якій вівчарці, потрібна людина, оскільки це собака-партнер. Корги отримують задоволення від спілкування з людиною і від співпраці з нею, від спільних занять, і представники цієї породи повинні жити в будинку або у квартирі біля своєї людини.
Для багатьох стає несподіванкою, що коргі дуже сильно линяють, але цим красивим "пухнастикам" потрібно оновлювати свій зовнішній вигляд, подобається вам це чи ні.
"Коргі, у яких немає серйозних захворювань і яким від 1 місяця до 15 років, - піддаються дресируванню, як і будь-яка інша собака. Ці пси можуть бути збудливими, у них може бути чутлива нервова система, тобто, вони мають схильність до того, щоб сильно реагувати на навколишні подразники, відволікатися, але ці собаки зазвичай трудяжки", - розповідає кінолог.
Окрім цього, оскільки вони мають вівчарський інстинкт, то із задоволенням пасуть овець і займаються вівчарською службою (кінологічний вид спорту). Представники цієї породи також чудово показують себе в аматорському кінологічному спорті, як у дисциплінах слухняності, так і в аджиліті (подолання перешкод на швидкість).
Щодо того, як коргі ладнає з дітьми та іншими домашніми улюбленцями, то тут передбачити неможливо. Є дуже терплячі коргі, а є такі, що на простягнуту руку відреагують ударом по ній зубами. Не варто думати, що, коли ви заведете собаку, він точно потоваришує з вашими іншими собаками, з котами чи дітьми.
За словами експерта, ціни на породистих собак дуже сильно варіюються - можна купити тварину з родоводом, приміром, і за 300-400 доларів, і за 1500 євро або ще дорожче.
Вартість залежить від її шоу-перспективи, тобто, наскільки вона перспективна для виставок, і від того, наскільки собака перспективна для розведення. Відносно недорогий пес просто може мати якісь нюанси, які зможе помітити знавець породи, наприклад, суддя на виставці. Наприклад, у недорогого собаки може бути не дуже коректна постановка вух, або пес просто занадто великий чи дрібний, або в нього тип шерсті не відповідає виставковому стандарту. Візьмемо хоча б більш довгошерстих вельш-коргі-пемброків - це вже нестандарт, і тому їх можна купити дешевше.
За словами кінолога, часто під час продажу цуценят на маркетплейсах пишуть, що продають собаку з повним пакетом документів, а потім виявляється, що в нього є тільки ветеринарний паспорт. Але цей документ не підтверджує породу. Ветеринарний паспорт має бути у будь-якої тварини, незалежно від того - породиста вона чи ні. У цьому документі вказуються щеплення, і в ньому є номер чипа, який також повинна мати тварина.
"Щоб не бути ошуканим, потрібно купувати цуценя в зареєстрованому розпліднику, - радить експерт. - В Україні є дві найбільші кінологічні спілки, які займаються, зокрема, породним розведенням собак, - це Кінологічна спілка України та Кінологічний клуб України. Підтверджує породу цуценяча картка, яку потім, коли цуценя підросте, у відділенні кінологічної спілки замінюють на родовід".
У справді породистого цуценяти мають бути:
Тільки завдяки наявності родоводу можна зрозуміти, що ви дійсно купуєте породисте цуценя. Цуценята без родоводу зовні можуть мати ознаки коргі, але довести, що це саме коргі, якщо в нього немає родоводу, неможливо.
Якщо ви вирішили завести коргі, але раніше у вас не було собаки, найкращий варіант - порадитися з заводчиком, радить кінолог. "Запитайте в заводчика, якого пса з приплоду він би вам порадив узяти - хороший заводчик знає характер собак, від яких він отримав приплід, і бачить характери їхніх цуценят. Він може сказати покупцеві, що якийсь собака невгамовний, неймовірно активний, і йому може бути з ним тяжко, а інший пес - "цьомчик", який просто любить проводити час із людиною, гратися, гуляти, і з ним буде легше".
Також Рія Смульська радить поспілкуватися з власниками коргі, сходити на коргі-фест або на виставку і подивитися на собак наживо, спробувати з ними погуляти, попросити потриматися за повідець і вирішити, чи підходить це вам. Якщо так - то коргі можна завести як першого собаку.