Людство не може нарощувати чисельність нескінченно, кажуть вчені.
Сьогодні на Землі мешкає близько 8,3 млрд людей – найбільше в історії. Як пише Ecoportal, довгий час зростання населення сприймалося як ознака технологічного прогресу, але і як потенційна загроза перенаселення.
Автор нового масштабного дослідження спробували оцінити, а скільки людей насправді здатна витримати наша планета. Науковці, які проаналізували понад 200 років демографічних та екологічних даних, дійшли висновку, що людство вже перетнуло поріг екологічної стабільності планети.
Автори роботи підкреслюють, що це не гіпотетичний ризик майбутнього, а вже наявна ситуація.
Науковці простежили, як до 1960-х років зростання населення загалом супроводжувалося економічним і технологічним розвитком. Однак приблизно з цього періоду, за їхніми оцінками, баланс почав змінюватися: темпи приросту сповільнилися, а зв’язок між кількістю населення та здатністю системи забезпечувати ресурси послабився. Дослідники описують це як початок так званої "негативної демографічної фази".
Окрему увагу автори приділяють ролі викопного палива. Саме воно, на їхню думку, дозволило тимчасово підтримувати сучасний рівень населення, але водночас посилило екологічні проблеми – від зміни клімату до втрати біорізноманіття та забруднення довкілля.
У центрі висновків дослідження також знаходиться оцінка так званої "стійкої чисельності населення". Вчені вважають, що вона становить близько 2,5 млрд осіб – рівень, який востаннє спостерігався в середині XX століття.
За оцінками авторів, перевищення порогу екологічної стабільності Землі вже призводить до зростання кліматичних ризиків, втрати природних екосистем і загострення проблем продовольчої та водної безпеки. Водночас вони наголошують, що наслідки розподіляються нерівномірно між регіонами та соціальними групами.
Попри доволі жорсткі висновки, дослідники не говорять про неминучий колапс цивілізації. Вони наголошують, що ситуація ще може бути скоригована за умови узгоджених довгострокових дій держав – від стабілізації демографічних процесів до зменшення споживання ресурсів і захисту екосистем.
Як писав УНІАН, за три роки після підриву Каховської ГЕС на місці колишнього водосховища сформувалася нова екосистема, що швидко розвивається. Те, що у 2023 році виглядало як майже пустельна територія, нині перетворилося на складний природний комплекс із вербовими лісами, чагарниками, болотами та зростаючим різноманіттям тварин.
Ботанікиня Анна Куземко зазначає, що розвиток рослинного світу відбувся надзвичайно швидко: якщо на початку заселення території було зафіксовано лише 11 видів рослин, то наприкінці 2025 року їх кількість перевищила 340 і продовжує зростати. Дослідники фіксують високу щільність біорізноманіття, а окремі ділянки вже демонструють десятки видів рослин на невеликій площі.