Сьогодні вчені ближче до розгадки старіння, але безсмертя залишається мрією.
У 1925 році, коли середня тривалість життя в США становила лише 58 років, популярний науковий журнал Popular Science передбачив амбітне майбутнє: люди житимуть по 1000 років. Тодішні наукові досягнення — від відкриття інсуліну до появи вітамінів і вакцин — надихали на революційне бачення боротьби зі смертю, пише PopSci.
"Чи варто нам тоді очікувати, що з часом наука зможе продовжити середню тривалість життя, доки, подібно до Мафусаїла, ми не будемо вимірювати наше життя століттями, а не роками?" — писав у липні 1925-го журналіст Джон Е. Лодж.
Сьогодні, через століття, наука все ще не наблизила нас до тисячолітнього віку, однак досягнення в галузі генетики, клітинної інженерії та імунотерапії відкривають нові горизонти. Сучасні дослідження — від зміни генів до перепрограмування клітин — вже дозволили збільшити тривалість життя лабораторних мишей, а метформін, нащадок середньовічної рослини козяча рута, досліджується як потенційний засіб проти старіння.
Втім, як і сто років тому, передові досягнення стикаються з бар’єрами: більшість експериментів працюють лише на тваринах, а соціальні та етичні виклики постають ще перед практичним застосуванням. Хто отримає доступ до терапій довголіття? Як зміниться світ, де середній вік — 200 років?
Оптимізм минулого, можливо, був передчасним, однак не марним. Ми вже здолали низку смертельних хвороб, подарували роки життя мільйонам і суттєво покращили якість старості. Це ще не безсмертя, але, як показує історія, навіть найамбітніші мрії можуть одного дня стати реальністю — якщо не в цьому, то в наступному столітті.